Погляд перший: МАФ – це додаткові робочі місця
Ринок праці у м. Києві наразі перебуває не в кращому стані, адже - з одного боку - до столиці перебралася значна маса вимушених переселенців зі Сходу України. Із іншого, до столиці звідусіль також з’їхались кілька мільйонів економічних переселенців в пошуках кращої долі.
Нові кияни переважно не мають зв’язків та високооплачуваних дефіцитних професій і тому вони готові взятися за першу ліпшу роботу. Їх не зупинить ніщо, навіть якщо місце працевлаштування не буде відповідати жодним санітарним та будівельним нормам. Простіше кажучи, навіть вузький кіоск - трохи завбільше собачої будки - цілком згодиться.
Тим більше, їх не зупинить можлива незаконність торгівельної діяльності у непередбачених для цього місцях та самочинно улаштованих МАФах.
Однак ці люди - наші співвітчизники. Можливо, хтось із них раніше мав більш цікаву роботу, серед них значна частина – з вищою освітою. Натомість життя не полишає їм іншого вибору, аніж встати за прилавок та хоч якось заробити собі та сім’ї на шмат хліба.
З іншого боку, в Києві наразі суттєво зменшено виробничий сектор економіки, перевагу віддано закладам торгівлі, харчування та розваг.
За деякими оцінками, лише в переважній частині торгівельних МАФах працевлаштовані не менше 50 тисяч городян. До них слід додати працевлаштованих в інших тимчасових спорудах для надання побутових послуг – це експрес-перукарні, місця ремонту одягу та взуття тощо.
МАФи допомагають зробити ринок праці у Києві еластичним, створюють мобільні резерви додаткових робочих місць.
Вивільнення такої армії безробітних матиме кумулятивний ефект – це потягне за собою дрібних підприємців, що займаються постачанням товару до МАФів.
У сукупності кількість постраждалих від повної заборони МАФів треба буде помножити на два-три – за кількістю членів родини, що утримуються за рахунок доходу працюючих у цій сфері.
Отже, це стосуватиметься сотень тисяч українців тільки у Києві.
Це – погляд з того боку прилавку.
Погляд другий: МАФ – це осередок порушення закону
Усі переваги підприємницької діяльності МАФів в конкурентному середовищі одночасно становлять перелік претензій до них з боку громадян та органів влади.
Візьмемо до прикладу два колективних звернення у формі електронних петицій на сайті Київради, що дуже швидко набрали потрібні 10 тисяч підписів.
Йдеться про петиції „Щодо знесенння малих архітектурних форм (МАФів) біля станцій метро та у підземних переходах міста Києва” від 02.11.2015р. та „Заборонити та викорінити торгівлю у підземних переходах, метрополітені, зупинках громадського транспорту” від 21.11.2015р.
Автори петицій апелювали до наступних аргументів: на сьогодні в місті відсутня можливість швидкої евакуації з місць масового скупчення людей через підземні переходи та дороги, які ведуть до метрополітену та на зупинках наземного транспорту МАФів, із місць стихійної торгівлі та інших видів вуличної торгівлі.
З метою збереження архітектурного вигляду міста, створення зручних умов для пасажирів громадського транспорту (зокрема, метрополітену) та протидії ймовірним терористичним актам пропонується прибрати МАФи з місць великого скупчення громадян, в першу чергу - станцій київського метрополітену та підземних переходів.
Обидві перебували на розгляді Київради і були надані відповіді, хоча й іноді формалі. Утім, до роботи МАФів є цілком конкретні та обґрунтовані претензії – це порушення вимог законодавства в сфері пожежної безпеки, санітарних норм та захисту прав споживачів.
ЗМІ часто лунають повідомлення про випадки пожеж у кіосках та на ринках. Можна висувати версії підпалу з боку конкурентів, але правда полягає ще й у тому, що в гонитві за прибутком МАФи виготовляють торгують продукцією з непередбачених матеріалів, які не тільки легко займаються, а ще й виділяють отрутні речовини.
Будь-який пожежний інспектор підтвердить, що не існує жодного ринку в Україні, що повністю відповідав би “правил пожежної безпеки” МНС України, якими передбачено улаштування мінімальних відстаней та протипожежних розривів. В умовах щільної київської забудови їх майже ніколи не дотримується.
Багато претензій лунає щодо додержання санітарних норм в точках виготовлення шаурми та хот-догів та якості харчового товару з коротким терміном придатності. Нерідко він виявляється простроченим.
Зауваження до експрес-перукарень стосувалися неналежного санітарного стану, відсутності підводу води та водовідведення, відсутності туалету, та навіть поширення гострих захворювань – гепатиту тощо.
Окремо не варто забувати про розміщення та реалізацію права власності щодо МАФів. Вони не є нерухомим майном, оскільки це - тимчасова споруда і тому права власності на нього не підлягає державній реєстрації. По суті, це – рухоме майно.
Але оскільки вони розміщуються на земельних ділянках комунальної власності, то самовільне улаштування МАФ можна порівняти, наприклад, з його самовільним розміщенням на приватній присадибній ділянці або у дворі приватного житлового будинку. Чи сподобалося це вам як власнику такого будинку?
Усе це живить корупцію, адже кожен кіоск, кожен павільйон чи цілий ринок, що працює без дозволу або з порушеннями – об’єкт поборів з боку контролюючих органів, що продають нашу з вами безпеку за готівковий розрахунок.
Кожна з цих претензій має певне підґрунтя і є зворотним боком неорганізованої торгівлі та стихійного підприємництва в наших умовах.
Це – погляд споживачів та закону.
Погляд третій: війна за МАФи – це перерозподіл ринку
Об’єктивна боротьба першого та другого поглядів не може залишатись осторонь тих, хто бажав би перерозподілити напівлегальний ринок МАФів та послуг з надання відповідного „даху”.
У цій війні використовуються усі знаряддя та прийоми – виступи активістів у ЗМІ “за” чи “проти” певного ринку або місця розташування МАФів, електронні петиції, що ми розглядаємо у Київраді, нарешті – акції протесту та громадської непокори.
Участь у цій війні – нерідко високооплачувана робота, а для тих, хто перерозподіляє ринок – на кону стоять шалені прибутки.
На превеликий жаль, профанація використання інструментів громадянського суспільства, так само як і профанація роботи органів місцевого самоврядування, що начебто приділяють увагу цьому питанню, лише створюють окозамилювання у вирішенні реальної, об’єктивно існуючої проблеми.
Але чи не найбільш справедливим підходом до питання є те, що МАФи та боротьба навколо них - лише відлуння загальної ситуації в країні, супутник економічних негараздів та злиднів.
Тож остаточне вирішення цієї проблеми буде відбуватися поступово та природним чином – шляхом покращення загальної соціально-економічної та політичної ситуації в Україні.
Заборонити МАФи сьогодні не можна, як будь-яку підприємницьку ініціативу. Інакше це викличе ще більш масові, зрозумілі протести. Громадськості доведеться набратися терпіння, ставитися толерантно до представників стихійної торгівлі, не забуваючи про вимогливість до “найменшого зла”. Зрештою, залежно від темпів відновлення економіки, потреба у МАФах відпаде остаточно разом із супутніми з ними проблемами.