На моє глибоке переконання, у нашій державі подальший цивілізований розвиток ринку електронних комунікацій буде можливим лише за умов лібералізації діяльності учасників цього ринку та створення такого органу, який буде спроможний забезпечити якісну та ефективну державну регуляторну політику.
Саме ці ідеї стали центральною концепцією проекту Закону про електронні комунікації, який мною разом з колегами — народними депутатами України, зокрема головою профільного комітету Олександром Данченко був зареєстрований у Верховній Раді 11 грудня (реєстраційний № 3549-1).
Принциповою проблемою, яку ми маємо намір вирішити у законопроекті, є надання національному регулятору статусу інституційно та фінансово незалежного державного органу, оскільки саме незалежність регулятора є базовою умовою ефективності його діяльності.
Запорукою цього є два фактори - недопущення втручання уряду в роботу регулятора та його рівновіддаленість від усіх без винятку учасників телеком-ринку.
Тому в проекті Закону закладено кілька запобіжників, які мають гарантувати незалежність національного регулятора.
За словами Мзії Гогілашвілі, представника Національної комісії зв'язку Грузії, грузинський досвід реформи регуляторного органу підтверджує, що незалежне фінансування та контроль бюджету є фундаментальними принципами, що дозволяють регуляторам виконувати своє призначення без ризику втручання в управління з боку держави та великого бізнесу. Аналогічний досвід мають також Польща, Швеція, Естонія та інші європейські країни.
Передбачена у проекті Закону про електронні комунікації модель фінансування національного регулятора повністю втілює зазначені принципи. Єдиним джерелом фінансування національного регулятора будуть надходження до спецфонду Держбюджету від учасників ринку зв'язку за двома напрямками:
1) нормативно встановлена плата у розмірі 0,2% від доходів постачальників електронних комунікаційних послуг, отриманих за надання електронних комунікаційних послуг, та доходів операторів поштового зв'язку, отриманих за надання послуг поштового зв'язку;
2) 15% рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Визначення розміру бюджету (кошторису) національного регулятора та його видатків здійснюватиметься публічно та на колегіальній основі.
Для підготовки бюджету (кошторису) при регуляторі працюватиме постійно діючий орган - Бюджетна рада. До її складу входитимуть по два представники, делеговані Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, а також два представники Громадської ради національного регулятора.
Процедура підготовки та затвердження бюджету національного регулятора включатиме кілька етапів.
Крім того, формат фінансування, передбачений у проекті Закону, включає жорсткий контроль та прозорість звітності використання бюджетних коштів національним регулятором.
Підготовка та затвердження бюджету національного регулятора здійснюватиметься за таким алгоритмом:
Етапи контролю виконання бюджету національного регулятора
Прийняття Верховною Радою законопроекту про електронні комунікації № 3549-1 дозволить здійснити справжнє реформування національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, перетворивши її на операційно незалежного та фінансово спроможного національного регулятора.
На моє переконання, модернізація системи державного регулювання телеком-галуззю разом з передбаченими у законопроекті заходами лібералізації та демонополізації ринку електронних комунікацій (скасування ліцензування видів діяльності у телеком-сфері, перехід до заявницького принципу реєстрації, урегулювання механізму позасудового вирішення конфліктів між операторами, запровадження механізму попереднього регулювання стосовно операторів з істотною ринковою перевагою) сприятиме прогресу самої галузі, формуванню належного бізнес-клімату на ринку та росту його інвестиційної привабливості.
Написано у співавторстві з Богуновою Наталією