Безумовно, судова система не є ідеальною. Судова гілка влади, так само, як і законодавча чи виконавча, має свої вади та недоліки. І всі ми розуміємо, що на жаль, сьогодні у цій системі є судді, які не гідні високого звання. Є судді, які порушували закон, які недобросовісно виконували свої обов’язки та використовували свою високу посаду у власних цілях, для задоволення особистих інтересів. Але на мою думку, у даному випадку не слід складати думку про всю судову систему, оцінюючи окремих персоналій.
Сьогодні багато говорять про необхідність люстрації суддів та оновлення суддівського складу.
Однак, ці питання потрібно розглядати індивідуально та аналізувати кожну конкретну ситуацію.
Так, порушники закону є серед суддів, так само як і серед правоохоронців, адвокатів, державних службовців є особи, які неналежно виконують свої обов’язки. Однак, це не означає, що в Україні немає справедливих, чесних та добросовісних суддів.
Враховуючи власний багаторічний досвід роботи з судовими та правоохоронними органами, я вважаю, що багато суддів є порядними людьми, які присвятили своє життя суддівській професії і які здійснюють свою роботу добросовісно, у відповідності до закону.
Тому, зараз дуже важливо, щоб процедури притягнення суддів до відповідальності відбувались виключно в правовому полі з забезпеченням загального принципу незалежності суддів.
28 березня 2015 року набере чинності Закон України “Про забезпечення права на справедливий суд”, який за своєю суттю є першим кроком до затвердження в Україні європейських стандартів правосуддя. Цей закон, передбачає нові процедури притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та проведення регулярного кваліфікаційного оцінювання суддів. Згідно з цим Законом, Вища кваліфікаційна комісія суддів України буде складатися з чотирнадцяти членів та діяти у складі двох палат - кваліфікаційної та дисциплінарної. За Вищою кваліфікаційною комісією суддів України були залишені повноваження зі здійснення розгляду в порядку дисциплінарного провадження звернень стосовно суддів місцевих та апеляційних судів. Вища рада юстиції буде продовжувати опікуватись питаннями дисциплінарної відповідальності суддів вищих спеціалізованих судів і Верховного Суду України, а також розглядати питання порушення суддями присяги. Закон передбачає, що новий склад Вищої ради юстиції має бути обрано не пізніше 27 квітня цього року.
Тобто органи, уповноважені законом на здійснення дисциплінарного провадження, регулярного оцінювання та розгляду скарг щодо порушення присяги суддями – вже скоро зможуть розпочати свою роботу в повному обсязі.
Я думаю, що це сприятиме об’єктивному розгляду скарг на суддів, притягненню до відповідальності тих суддів, які на це заслуговують та захисту тих, які здійснювали свою роботу добросовісно.
Сподіваюся, що із набранням чинності цим Законом все стане на свої місця. Судова система очиститься від порушників і її авторитет буде відновлено.
На мою думку, звинувачувати судову систему у всіх негараздах, що сьогодні існують – не правильно.
Судова гілка влади відповідальна за правову систему нашої держави лише частково, наряду з виконавчою та законодавчою гілками влади.
Судове рішення може відповідати закону, але якщо закон не відповідає здоровому глузду або є несправедливим чи порушує європейські стандарти – таке судове рішення також не буде справедливим і вина в цьому не суддів, а законодавця.
Так само, можна сказати про судове рішення, яке ідеально вирішує існуючий спір, але не виконується. Яка тут вина судді? Це питання віднесено до повноважень виконавчої гілки влади.
Тому, я вважаю, що побудова справедливої та дієвої судової системи надзвичайно залежить від діяльності як судової, так і законодавчої та виконавчої гілок влади. У даному випадку тільки консолідація зусиль – дозволить забезпечити українським громадянам право на справедливий, ефективний та дієвий суд.