«Житомир рятує Київ» — це теза нідерландського урбаніста Фулко Трефферса, засновника мистецького хабу Temporary Art Centrе в Ейндховені та автора рішень, що уможливили зміну публічного простору міста із залученням невеликих інвестицій. Разом із дружиною, арт-менеджеркою Марйо ван Шайк, він здійснив дослідження Житомира у серпні. Тепер подружжя поділиться із широким загалом власними знахідками в межах публічної програми та наукової конференції «Коли територія набуває ідентичності». Ці два заходи є взаємов’язаними частинами фестивалю «Жовтень у Жовтні», котрий ініціювала голова громадської організації «Житомир, зроби голосніше!» Людмила Зубко. На думку нідерландських науковців, Житомирщина має великий потенціал для розвитку у різних соціокультурних напрямках.
Фестиваль «Жовтень у Жовтні» є втіленням руху до децентралізації культурного середовища України, і цей рух є свідомим та поступовим — усі заплановані заходи мають на меті стимулювання дискусії задля пошуку спільних рішень у сфері культури. Конференція «Коли територія набуває ідентичності», що відбудеться у період з 29-го по 30-е жовтня, розділена на чотири панелі, присвячені питанням визначення локальної культурної ідентичності, її побудови в контексті міст України, регіонального розвитку в умовах децентралізації та реактуалізації радянської спадщини. Також експерти долучаться до розробки стратегії трансформації закинутого кінотеатру «Жовтень» у сучасний культурний центр Житомира.
Організатори фестивалю привернуть увагу суспільства до необхідності критичного осмислення доробку українських художників радянської доби не лише в межах конференційної панелі зі влучною назвою «Незручна спадщина». Важливою складовою публічної програми є виставка про пізньорадянські мозаїки, вітражі, скульптури та архітектурні об’єкти Житомирщини Можливо це мистецтво. Її основою стало дослідженням групи мистецтвознавців на чолі з фотографом-документалістом Євгеном Нікіфоровим, автором книги Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics.
Твори монументального та монументально-декоративного мистецтва наразі знищуються в процесі декомунізації, через недбалість чи нагальні потреби жителів оздоблених приміщень на кшталт утеплення багатоповерхових будинків. За кураторським задумом Павла Гудімова, виставка, висвітлюючи теперішнє неоднозначне положення робіт художників-монументалістів Житомирщини, має підняти питання про їхнє минуле і майбутнє та спонукати громадськість до дискусії щодо необхідності розробки відповідної системи охорони та збереження. Важливим елементом проекту є інтерактивна складова: відвідувачі зможуть поділитись власною точкою зору з приводу об’єктів монументального мистецтва.
Матеріали, зібрані в процесі підготовки виставки Можливо це мистецтво, стануть основою двомовного веб-архіву «Монументальні пам‘ятки пізнього модернізму Житомира й Житомирської області», презентація якого відбудеться 1-го листопада 0 13:00 у Кмитівському музеї образотворчого мистецтва ім. Й. Д. Буханчука. Сам музей з величезною колекцією творів соціалістичного реалізму зараз реформатується у напрямку критичної культурної установи за участі мистецтвознавці Євгенії Моляр, запрошеною громадською ініціативою «Житомир, зроби голосніше!». Влад Піоро, голова правління Українського центру розвитку музейної справи, в межах дискусійної панелі «Культурна політика в умовах децентралізації» поділиться результатами власного дослідження, зокрема, Кмитівського та Житомирського краєзнавчого музеїв. Він підніме питання про важливість окремих об’єктів публічного простору для усвідомленого розуміння себе в часі та просторі представниками громади.
Міждисциплінарність та міжнародність — визначальні риси фестивалю «Жовтень у Жовтні», тож до публічної програми, зокрема, увійшли воркшоп польської дослідниці Олександри Хабьєри з використання регіональної культурної спадщини як ресурсу економічного та соціального розвитку (наприклад, у сфері туризму), лекції співзасновниці проекту Їжакультура Олени Брайченко про історію українських кулінарних традицій, дизайнерки Ольги Зеленської про взаємодію дизайну з поняттям ідентичності; презентації проектів резиденції у Музичах художниці Алевтини Кахідзе та веб-ресурсу Yakytovych.Academy як сучасного мистецтвознавчого дослідження, здійсненого групою дослідників на чолі з куратором Павло Гудімовим. Головною музичною подією публічної програми фестивалю є концерт литовського музиканта Володимира Тарасова — одного із засновників культового джазового тріо ГТЧ (Ганелін-Тарасов-Чекасін), що у 1970-х роках здійснило революцію в радянській джазовій музиці, значно вплинувши на розвиток імпровізаційної музики в Європі.
Отже, в Житомирі територія набуватиме ідентичності у визначений час: з 26-го жовтня по 4-е листопада, під час фестивалю сучасної культури «Жовтень у Жовтні». Важливий внесок у реалізацію цього проекту зробила новоутворена державна установа Український фонд культури, що надала грантову підтримку задля втілення ідеї у життя, забезпечуючи активне залучення громадських ініціатив до організації заходів. Представники Житомирської міської ради та Відділу культури Житомирської державної обласної адміністрації допомогли розробити системний підхід до вирішення, насамперед, адміністративних проблем та регуляції діяльності команди проекту. Залучення приватних коштів та сприяння Посольства Нідерландів в Україні й Інституту Адама Міцкевича уможливило запрошення дійсно цікавих спікерів та забезпечення заходів необхідної технічною підтримкою. Фестиваль «Жовтень у Жовтні» має всі шанси стати втіленням нової моделі реалізації культурних проектів в умовах децентралізації, базисом якої є взаємна співпраця представників громади, влади й бізнесу.