Передісторія
По-перше, зазначимо, яка кількість кандидатів із фракцій затверджена в оновленому складі: серед 17 осіб, 12 – представники від «Слуги народу», 2 – від «Опозиційної платформи - За життя» та по одному кандидату від інших фракцій – «Європейська солідарність», «Голос» та «Батьківщина».
Попередній склад комісії, який у більшості був контрольований або так чи інакше пов’язаний із Петром Порошенком, також мав певні «нюанси» - 10 з 16 членів ЦВК нібито були креатурами попереднього президента. Але ж не в таких масштабах, які ми спостерігаємо наразі. Тільки 5 з цих 10 осіб прямим чином належали до «БПП», щодо інших – це лише суб’єктивні конспірологічні здогадки політичних експертів та представників ЗМІ.
Підготовка до місцевих виборів
І, як ми розуміємо, основною причиною розпуску ЦВК Зеленським було бажання прибрати «чужих», тобто конкурентів від минулої влади, аби мати можливість остаточно контролювати практично всі важливі держструктури та політичні процеси в країні. Особливо це важливо напередодні місцевих виборів.
Маючи у ЦВК більшість від своєї рідної фракції, президент набуває права в достатній мірі контролювати виборчий процес. Чому б ні? Влада в руках однієї людини творить дива.
Але ж нагадаю, сам чинний президент нещодавно стверджував, нібито ЦВК «неодноразово проявляла недостатню виваженість або навіть політичну упередженість», а натомість призначив «своїх», мабуть, в надії, що це якось змінить ситуацію та забезпечить чесністьі незалежність майбутніх місцевих виборів.
Імплементація формули Штайнмайєра
З цим пунктом не так усе прозоро і зрозуміло з першого погляду, як із місцевими виборами.
На початку жовтня стало остаточно відомо, що Зеленський погоджується на реалізацію цієї неоднозначної формули. І, як очікувалося, народ також неоднозначно сприйняв це рішення. У результаті народні настрої балансують між «зрадою» та «перемогою», а опозиційні сили активно критикують цей нібито необачний крок зі сторони президента.
Тож, аби мати можливість легітимізувати вибори, що повинні пройти на окупованій території Донбасу, Зеленському потрібне «своє» оновлене ЦВК. Ясна річ, що старий склад комісії ні за яких умов не пішов би навіть на організацію донбаських виборів, передчуваючи велику загрозу чергових нападів на Україну зі сторони Росії-агресора.
Народовладдя
Усі ми добре пам’ятаємо, що передвиборча програма Володимира Зеленського була сповнена солодких обіцянок про реалізацію президентом та урядом принципу «народовладдя». Тобто фраза «кожен із нас – президент» якнайкраще розкриває суть цього принципу.
І, як раніше зазначав Зеленський, найважливіші питання (у тому числі євроінтеграції) – це питання до самого народу, його волевиявлення. Тобто, щоб стати ближче до народної думки треба обов’язково проводити референдуми, де кожен мав би можливість бути причетним до позитивних змін у країні.
І, ясна річ, що найзручніше штовхати в маси будь-які «найгарячіші» питання через ці референдуми. «Народ сказав – президент зробив!». А якщо організатором цих опитувань буде оновлена ЦВК – то в чинної влади з’являється можливість запропонувати та реалізувати через народ будь-які рішення. Геніально.
Битва за Київ
Й остання та, напевно, найважливіша причина стрімкого оновлення складу комісії – це дострокові вибори в Києві, своєрідна «битва за столицю», захват «останнього бастіону». Для команди Зе – це принципово важливий пункт.
Нагадаю, ще на початку вересня, за ініціативою команди Зе, Кабмін погодив звільнення з посади голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Віталія Кличка. А нещодавно Верховна Рада в першому читанні ухвалила проект закону Про столицю, згідно з яким пропонується розділити посади мера і голови КМДА, встановити окремі виборчі правила для київських виборів тощо. Тобто, контролюючи Центральну виборчу комісію, яка, своєю чергою, формує Територіальну виборчу комісію, команда президента фактично отримує певні привілеї та можливість очолити ще й місцеве самоврядування в Києві. Тобто така собі централізація влади.
Останні соціологічні дослідження показали, що Віталій Кличко й досі залишається лідером серед потенційних кандидатів на посаду мера Києва, випереджаючи будь-яких інших осіб із команди Зеленського. Тому, з огляду на ці обставини, нинішня влада, як мінімум, ризикує, не маючи «свою» ТВК.
Закріплення позицій
Усе, що зараз відбувається з нашою Батьківщиною здається мені цілком логічним та прогнозованим. Як ми вже встигли побачити, Володимир Зеленський – людина, яка прагне все контролювати, тому швидке оновлення ЦВК – черговий крок для зміцнення його владних позицій. І неможливо стовідсотково спрогнозувати, як відобразиться на подальшому розвитку держави тенденція до концентрації влади в руках однієї людини.
Можливо, це і є тим необхідним кроком до найкращих змін. Однак насторожує той факт, що будь-яка централізація влади може нести певну загрозу для нашої країни.
А от чи виправдаються народні надії на ефективність роботи нової влади – це те ще питання.