ГоловнаБлогиБлог Олега Петровця

І танком, і словом: про російську пропаганду та антизаходи у світі

В усіх країнах ЄС потрібно створити відомства для боротьби з російською пропагандою, - саме такою заявою практично «ошелешив» заступник міністра закордонних справ Польщі Марек Магеровський під час конференції у Варшаві. Адже цей заклик пролунав напередодні останнього візиту польського президента Анджея Дуди до України, а він, як відомо, був під великим питанням через наростаючий конфлікт України та Польщі на історичному ґрунті. Враховуючи, що питання російської пропаганди заступник польського міністра підняв, а президент Дуда до Харкова таки приїхав, можна зробити два основні висновки: ну, по-перше, Польща та Україна продемонстрували справжню політичну мудрість, а, по-друге, масштаби російської пропаганди у світі суттєво недооцінені.

Фото: ruskppDepositphotos

Поступовий перехід Росії від стратегії латентної – пропагандистської агресії проти незалежних країн до конкретних військових методів став потужним каталізатором для того, аби активізувати дискусії про необхідність боротьби з російською пропагандою як на експертному, так і на урядовому і навіть міжнародному рівнях. По-новому сьогодні зазвучала й теорія російського генерала Валерія Герасимова, яку серед західних дослідників зараз прийнято називати концепцією гібридної війни, що включає не тільки силові методи, але й політичні, економічні, культурні й особливо – інформаційні.

В даному контексті доречно процитувати президента київського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайла Гончара, який зазначає: «Коли західні аналітики говорять, що Росія відродила радянську пропаганду, то це стає применшенням досягнень сучасного московського режиму».

До слова, досить легко проілюструвати глибину проростання російського пропагандистського коріння у світі можна на кількох «свіжих» прикладах:

• Присутність «кремлівської руки» в останніх президентських перегонах США, про що свідчать не тільки вже практично доведені численні зв’язки російської агентури з прибічниками чинного президента Трампа, але й офіційні заяви таких інформаційних гігантів як Facebook і Twiter;

Втручання Росії в останні вибори президента Франції;

Підтримка сепаратистів в іспанській Каталонії;

• А нещодавно у Facebook і Twitter заявили, що візьмуть участь у розслідуванні Великобританії про втручання Росії в референдум щодо виходу країни з ЄС;

• Звісно, говорити потрібно й про анексію Росією українського Криму та розв’язану Кремлем війну на Донбасі, які також не обійшлися без масштабної та послідовної російської пропаганди.

Варто зазначити, що зважаючи на трагічні події в Криму та на Донбасі, аби мати шанс виграти розв’язану проти себе війну, Україна змушена була у прискореному режимі знімати рожеві окуляри і нарешті звернути увагу на те, що успішно ігнорувалося впродовж усієї незалежності – інформаційну та культурну політику. Таким чином наша країна фактично опинилася у форпості антипропагандистської діяльності щодо Росії, принаймні на локальному рівні.

Відтак були зроблені хоч і важкі, проте необхідні безпрецедентні кроки щодо квотування української мови на радіо і телебаченні, заборонено російську соціальну мережу «В контакте», прийнято новий закон про освіту, який, зокрема, зміцнює позиції української мови тощо.

Усвідомлюючи всю серйозність небезпеки, намагаються протидіяти кремлівській пропаганді централізовано й на рівні ЄС.

Одним з елементів такого протистояння можна назвати фахові обговорення. Так, 31 травня 2016 року в Празі відбулася серія закритих експертних засідань за круглим столом, які об’єднали довкола теми російської пропаганди більше як 30 експертів, активістів і журналістів із Чехії, Угорщини, Польщі, Словаччини та України. У ході обговорення фахівці не тільки поділилися власним досвідом, але й розробили рекомендації стосовно того, як же системно та ефективно боротися з цим злом під назвою російська пропаганда.

Викриттям російської пропаганди займається спеціальний орган, створений Європейським союзом у 2015 році – група зі стратегічних комунікацій East StratCom Task Force. До недавнього часу дана інституція фокусувалася в основному на країнах Східної Європи. Але вже на початку 2017 року у зв’язку з активізацією Кремля на пропагандистському фронті було прийнято рішення розширити поле діяльності Групи на весь ЄС. А в листопаді цього року міністри закордонних справ восьми країн-членів ЄС (Великобританія, Польща, Швеція та ін.) у листі до верховної представниці ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Федеріки Могеріні закликали ще більше посилити протидію пропаганді та дезінформації, які поширює Росія.

До слова, в кінці листопада керівні інституції Європейського Союзу затвердили бюджет на 2018 рік, який передбачає вперше в історії ЄС, 800 тисяч євро на протидію російській дезінформації та пропаганді.

Тим часом деякі країни ЄС прийняли рішення посилювати боротьбу з російською пропагандистською машиною і на місцевому рівні.

Так, навесні 2017 року Польща прийняла рішення створити неурядову організацію, яка займатиметься виявленням і протидії російській пропаганді.

«Ми хотіли б стати одним з фундаментів нової системи захисту польського інформаційного простору від впливів Росії. Ми розуміємо характер ворожих дій з боку Росії щодо Польщі і її союзників, але попри те, що минуло багато часу в Польщі досі не було жодної інституції, яка б протидіяла російській пропаганді на різних площинах», – зазначив директор центру Адам Лельонек.

Крім того є інформація й про те, що наразі ведуться консультації щодо створення подібної інституції і на рівні уряду.

І хоча в цій країні антипропагандистська діяльність більш-менш системного характеру набула відносно недавно, перші її результати можна побачити вже сьогодні, зокрема це стосується взаємовідносин з Україною і намаганнями їх зіпсувати з боку Кремля. Як відомо, останні до сьогодні терплять фіаско.

Але попри те, що антипропагандистська течія щодо Росії набирає обертів у світі, місцями московське коріння проросло надто глибоко і, як наслідок – опір залишається достатньо сильним. Зокрема, на днях президент Молдови Ігор Додон проігнорував волю парламенту та відмовився затверджувати закон про боротьбу з російською пропагандою, повернувши його в парламент. Своє рішення він аргументував тим, що нібито даний закон порушує права молдаван, оскільки «близько 70% молдовських громадян вважають Російську Федерацію дружньою державою».

Разом з цим, боротьба з російською пропагандою, судячи з усього, ось-ось вийде на зовсім новий рівень. Крім вищезгаданого листа до Федеріки Могеріні з проханням посилити даний напрямок, новації в даному контексті запропонувала і Польща, закликавши створити спеціалізовані антипропагандистські відомства у кожній країні ЄС.

«У нинішній формі одна робоча група Євросоюзу East StratCom нездатна ефективно боротися з дезінформацією, фальшивими новинами та іншими проявами пропаганди. Оптимальним рішенням було б створення подібних відомств у всіх країнах, і не тільки для спростування міфів, а й для ефективної протидії і поширення позитивної інформації», – заявив нещодавно заступник міністра закордонних справ Польщі Марек Магеровський.

Отже, у час, коли експерти попереджають про загрозу початку третьої світової війни, по факту можна констатувати, що насправді у своєму гібридному сенсі остання не тільки вже розпочалась, але й зараз у повному розпалі. І виграє у цій війні лише той, хто зуміє розгадати стратегію ворога і напрацювати ефективні інструменти протидії.

Олег Петровець Олег Петровець , Політичний експерт
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram