ГоловнаБлогиБлог Олега Петровця

Чому з розширенням прав поліцейських Україна не стане поліцейською державою?

Навесні 2015 року стартувала реформа силових структур у нашій державі. За прийняттям закону «Про національну поліцію» послідував вивід на дороги українських міст поліцейських патрулів. Так, 4 липня 2015 року приступила до роботи патрульна поліція в Києві, згодом – у Львові та інших українських містах. Новими копами захоплювалися і критикували, їх роботу та поведінку активно обговорювали, покладали на них великі сподівання.

Фото: antikor.com.ua/Юлия Бабич

І нібито, все йшло своїм шляхом, реформа просувалася зі своїми успіхами і невдачами, і в цілому суспільство почало почувати себе більш захищеним поряд з новими поліцейськими.

Але 25 вересня поточного року Україну сколихнула трагедія, в якій при виконанні своїх службових обов’язків загинули 2 поліцейських. Тоді патрульний екіпаж у Дніпрі зупинив за порушення правил дорожнього рух автомобіль. Виявилося, що водій перебував у розшуку, і, чинивши опір, застрелив 27-річного патрульного Артема Кутушева, та поранив його напарницю Ольгу Макаренко після чого втік. Згодом дівчина померла в лікарні.

Під час прощання з поліцейськими міністр внутрішніх справ Арсен Аваков оголосив, що очолюване ним відомство готує чергову реформу, яка розширить права поліцейських та надасть їм більше можливостей для захисту власного здоров’я і життя під час виконання своїх обов’язків. За його словами, відповідні законодавчі ініціативи МВС готується внести до парламенту.

Мова йде про зміни у законі про Нацполіцію, які, на думку розробників, чітко унормують процес спілкування громадян з поліцейськими, зокрема застосування сили стосовно правопорушників.

Основою реформи повинна стати так звана «презумпція правоти поліцейського», що полягає у наданні правоохоронцям більше прав при взаємодії з людьми, які повинні будуть спочатку підкорятися правоохоронцю, а вже потім, якщо буде така необхідність, оскаржити його дії.

Згодом на брифінгу глава Нацполіції України Хатія Деканоїдзе повідомила, що у пакеті законодавчих змін буде не тільки норма про презумпцію правоти поліцейського але й заборона залишати автомобіль при зупинці поліцейським, відповідальність за словесну образу співробітника поліції та збільшення часу попереднього затримання.

Глава Нацполіції виразилася навіть за надання поліцейським права користуватися електрошокерами.

Як зазначив Арсен Аваков, іншого шляху побудови ефективної правоохоронної системи просто не існує, мовляв, поліцейські захищають громадський спокій тому суспільство мусить довіряти їм та підкорятися. Ініціативу МВС підтримав і генпрокурор Юрій Луценко.

Варто зазначити, що ініціатори реформи апелюють до того, що презумпція правоти поліцейського існує в багатьох європейських країнах (Німеччині, Великобританії, Франції, Італії), а також США та Канаді і це цілком нормально.

У свою чергу противники розширення прав поліцейських вказують на небезпеку перетворення України на поліцейську державу.

То хто ж має рацію?

Звичайно, питання реформування правоохоронних органів та удосконалення їхньої роботи зараз на часі, особливо у зв’язку з останніми трагічними подіями.

Смерті поліцейських у Дніпрі збурили суспільство, і це не дивно. Подібні трагедії ніколи не залишають байдужими нікого.

Дійсно, подібний досвід щодо максимально широких повноважень поліцейських є в інших країнах, зокрема у Європі та США. І це виправдано, адже для того, аби бути у безпеці, іноді таки доводиться жертвувати частинкою свого особистого суверенітету, своїх прав.

Але ж, по-перше, у зазначених країнах поліцейські патрульні існують не 1 рік, як у нас і вже мають певний досвід. По-друге, там як сама держава, так і поліцейські мають високий ступінь довіри серед населення. І тут дуже важливо підкреслити, що не дарма, адже демократія, законність та права людини там - не тільки красиві лозунги, а реальність, яка сприймається як аксіома всіма членами суспільства.

У країні ж, в якій корупція поробила дірки у всіх сферах суспільного життя (не виняток і судова система), такого роду зміни можуть стати серйозним поштовхом для відкату реформ, адже, на превеликий жаль, сьогодні держава не може гарантувати справедливі суди та верховенство права українцям, а самі українці в переважній більшості не довіряють ні державі, ні судам, ані поліції.

Тому ані нормативно, ані ментально Україна поки не готова до таких кардинальних змін щодо формування системи власної безпеки.

Не втомлююсь повторювати, що реформи мають робитися швидко, але послідовно. І почати слід із всеохоплюючого викорінення корупції. А там дивись - і громадяни почнуть більше довіряти державі, владі та поліції. Не варто забувати і про покращення фізичної, моральної та професійної підготовки правоохоронців, яким в Україні ще треба набратися досвіду.

Лізучи поперед батька в пекло, як говорить народна мудрість, нічого хорошого не досягнеш. Тому, розширивши права поліцейських у державі, де процвітає корупція, «договорняки» та кришування, отримаємо аж ніяк не поліцейську державу, як це зараз модно говорити при критиці ініціативи МВС.

Бо поліцейська держава, за науковим визначенням, означає, державу, в якій панує тотальний контроль держави над усіма сферами суспільного життя.

Порівняно з тим, що світить Україні у даному контексті, поліцейська держава – це істинне благо, бо нам насправді загрожує хаос, анархія та тотальне беззаконня, де гроші і зв’язки цінуватимуться більше, аніж закон та життя людей.

Олег Петровець Олег Петровець , Політичний експерт
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram