ГоловнаБлогиБлог Миколи Голомші

Вибори і референдуми: штучний інтелект чи демократія?

Warner Music, один із найпотужніших звукозаписних концернів світу, вперше в нинішній історії уклав угоду з групою розробників алгоритму технологічного рішення під відомою публічною назвою «штучний інтелект» на створення індивідуалізовано-персональних музичних альбомів. Для цього застосовуватиметься музична комп’ютеризована програма-середовище Endel. Вона має здатність створювати локалізовані індивідуальні звукові доріжки для замовників, аналізуючи місцезнаходження користувача та його індивідуально-ситуативні біофізичні стани даних: пульс, час доби, погодні умови, настрій, бажання, націленість тощо. Таким чином індивідуальний креативно-дизайнерський трек набуває неповторності і сягає максимальної концентрації, «працюючи», наприклад, на ситуативно-персональне розслаблення або покращення сну користувача. Перед нами розширення горизонтів потреб в монополізованих сервісах життя як щастя. Цьогоріч планується записати близько 20 альбомів.

Так штучний інтелект із сфери філософських дискусій про добро та зло входить в реалії нагальних сервісних номенклатур нашого життя.

Фото: Depositphotos/maxkabakov

Однак говорити про початок ери гармонії та ідилії синергії людини в екосистемі ойкуменічної ноосферності і штучного інтелекту запізно. Ця взаємодія із суспільством вже відбулася, а в деяких сферах навіть монопольно домінує, причому у досить негативному сенсі. Маю на увазі практику застосування так званих комп’ютерних ботів, яких планували до використання на рівні первинного спілкування освітньо-ознайомчих програм з користувачами, а послуговуються ними як технологічною зброєю проти мирної цивілізації. Найяскравіше це проявилося останніми роками у виборчих перегонах у США, Німеччині, Франції, Мексиці, референдних гонитвах у Великій Британії, Каталонії, а найбільше – в ході гібридно-месіанських агресій путінського режиму проти України.

Реакція світу на ці глобальні виклики, ризики і, зрештою, загрози дещо забарилася. Наприклад, минулого року оксфордське експертне середовище разом із мережевими аналітиками з компанії Graphika надали Комітету з розвідки Сенату США звіт з доказами прямого втручання Кремля в президентські вибори 2016 року. Спеціалістами були опрацьовані мільйони текстових та фото- і відео повідомлень ЗМІ і ЗМК. Це один із найдосконаліших аналізів кампаній з дезінформації та дезорієнтації, які проводив Кремль в США протягом 2016-17 років.

Однак по суті це фіксація факту глобального системного креативно-індустріального застосування нових технологічних рішень-агресій проти усталеної демократичної практики (як ідеї-фікс про непорочність виборів та референдумів). На жаль, ці механізми-системи виборчої демократії сьогодні майже знищені комплексами комунікаційно-контентної мультиплікації агресивно-креативних інформаційних впливів з-за кордону. Наші європейські партнери показують фіксацію порушень через роботу спеціального підрозділу ЄС із боротьби з фальшивими прокремлівськими повідомленнями (дезінформацією) – їх у Євросоюзі нарахували понад дві тисячі випадків за період з 2015 року лише проти України. Загальна ж кількість таких випадів налічує понад п’ять тисяч, з них щодо США – 1200, а ЄС – 700. Однак це дійство вони демонструють без легалізації явища публічної потокової дезорієнтації.

Звісно, фіксація цього відомого явища – дезінформації – є необхідною умовою подальших дій з відбиття агресії. Однак варто визнати, що наразі вся протидія обмежується лише переліком визначених як дезінформація фактів.

Якщо зважити на те, що левова частка таких повідомлень формується і розповсюджується за допомогою можливостей технологічних рішень штучного інтелекту, то виникає питання – як з цим боротися?

Вочевидь, що шляхи та методики існують. Однак для того, щоб їх застосовувати, необхідна найперша умова – усвідомити сутність і масштаб глобальності/локальності цивілізаційного виклику, темпи ризиків та різновид загрози від використання технологій штучного інтелекту проти демократичних принципів, норм і механізмів, регламентів та духу демократії. А тоді вже виробляти загальну цивілізаційну стилістику, узгоджені національні політики щодо ролі і місця штучного інтелекту в цивілізаційному дискурсі.

Найпершою дією має стати формування глобального (обов’язкового) міжнародного законодавства щодо штучного інтелекту, зокрема недопущення його не правового, тобто не цивілізаційного, використання. Про це, до речі, йдеться і в минулорічному дослідженні низки академічних установ, зокрема таких як Оксфорд і Кембрідж: The Malicious Use of Artificial Intelligence: Forecasting, Prevention, and Mitigation (“Ризиковане використання штучного інтелекту: прогнозування, попередження і зменшення”). Дослідники наполягають на необхідності вироблення глобальних законодавчих правил використання штучного інтелекту.

Надзвичайно актуальною ця проблема є і для України. П’ятий рік ми перебуваємо лише в режимі активної агресивної фази гібридних агресій проти України. До цього протягом чверті століття (окремою темою є історична інформаційно-ментальна агресія) наша країна піддавалася постійним, інколи прихованим, нападам через вплив на суспільну свідомість. І в цьому дійстві все більшу роль відіграють новітні технології із застосуванням можливостей штучного інтелекту.

Очевидно, що Україна могла б першою із країн, які масовано піддаються гібридно-месіанським агресіям Кремля, розробити законодавство щодо обмеження і нейтралізації цих дій.

Нинішні передвиборчі перегони ще раз засвідчують необхідність такого невідкладного кроку – такого рівня цинізму і брутального втручання з боку Кремля ще не було. Сьогодні йдеться про визначальні речі: збереження державності України і утримання світу в стані цивілізаційної демократії. Якщо ми, українці, не втримаємо свою незалежність і свободу, світ зануриться в епоху тотального цинізму. Інструменти глобального гібридного тероризму, який креативно-підло використовує надбання людства – штучний інтелект – вже приведені до готовності номер один.

Микола Голомша Микола Голомша , заслужений юрист України
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram