Зараз з цими прямими обмежувальними діями наче б то відносний порядок. Але ж сам «русский дух» з українського публічного простору не вивітрився. Він знову повзе до нас через фільми і серіали, які тепер досить витончено, на тлі «березок и осин» та нібито в «задушевных» розмовах між героями проводять, легалізують і нав’язують все ті ж російсько-імперські постулати, міфи, меми, наративи і затягують довірливих глядачів в «единую страну» совєтізованої реальності.То ж недарма чути розмови до цих пір про «братский народ» чи про те, «шо нам делить». Це визнав навіть наш міністр оборони Степан Полторак, який нещодавно заявив, що і в українській армії служать люди, які вважають Росію гарним сусідом: “Серед тих, хто був на фронті, дуже мало таких людей. А серед тих, хто жодного дня там не був, ще зустрічаються ті, хто вважає, що Росія – це брати і гарні сусіди”.
Чому ці люди продовжують служити в українській армії і, мабуть, на високих посадах — ось на яке питання мав би відповісти пан міністр. І не лише представникам ЗМІ, а й у Верховній Раді, яка давала згоду на його призначення. Є такі проросійські «благодетели» очевидно і в інших силових структурах. І це вже питання державної ваги рівня РНБО, бо ж хіба прийнятна така позиція на завершенні четвертого року агресії путінського режиму проти нашої держави?
Щоб побороти цей «русский дух» і «советский порядок» в безпековому секторі та українському суспільстві, звісно, потрібна комплексна дія. Повторюсь, РНБО мала би поставити цю проблему як пріоритетну вже зараз, і негайно.
Я ж наразі пропонував би виключити весь телевізійний, принаймні, продукт з українського ефіру. Дихати стало б вільніше, публічний простір очистився б і свідомість багатьох наших співгромадян налаштувалась на вітчизняну хвилю.
Ось на днях литовська комісія з радіо і телебачення взяла до розгляду діяльність компанії ТБ-послуг, яка транслювала, попри заборону, телеканал “РТР-планета” та його версії. За такі діяння покаранням є стотисячний штраф, звісно,не в рублях, а в євро. Досить дієва форма донесення державної інформаційної політики до виконавців. Саме такий досвід варто взяти нам до уваги. І ефект від нього буде не гірший за іноземні Javelin, одна розмова про які вже додає нам впевненості у майбутньому.