В історії нашої країни син князя Володимира Великого Ярослав займає особливе місце. За його влади держава київська значно розширила свої кордони, стала однією з наймогутніших у тодішній Європі. Будучи високоосвіченим, князь дбав про розвиток культури, освіти, будував храми. Велична Софія Київська постала саме за велінням Ярослава.
Князь ініціював переклад багатьох книг з грецької, при ньому започаткувалися історичні хроніки, нині відомі як літописний звід. Розуміючи необхідність розвитку соціально-правових відносин у суспільстві, Ярослав Мудрий повелів укласти збірник законів, який в історії залишився як Правда Ярослава.
Нещодавно українські ЗМІ облетіла звістка про те, що мощі князя Ярослава знайшлися аж у Сполучених Штатах Америки. Туди вони потрапили під час Другої Світової війни. Священник Никанор, який тоді опікувався історичними раритетами Софії Київської, провів справжню спецоперацію і переправив за досить складним маршрутом виняткову реліквію до США. Тема для сучасного сценарію фільму чи серіалу. Там мощі і зберігаються досі.
Зараз українські науковці за підтримки дипломатів зайнялися питанням повернення святині до Києва. Але потрібно поспішати, оскільки цією ж проблемою раптом перейнялися у Кремлі. Відомі грабіжники історії та її реліквій з Московії і цього разу хочуть привласнити те, на що не мають права претендувати. Вони намагатимуться будь-що долучити мощі святого Ярослава до своїх цинічних технологій глобального гібридного тероризму.
Сподіваюсь, що зусилля міжнародної громадської спільноти, державних та громадських організацій, окремих українців увінчаються успіхом і мощі князя Ярослава знайдуть спокій там, де жив і творив історію Русі мудрий правитель нашої української прадержавності.
Історична та геостратегічна правда повинна восторжествувати сьогодні. І це буде історичне воскресіння Правди Ярослава.