Корупційні ризики у сфері орендних відносин
Основними цілями процесу орендних відносин у Збройних Силах України є:
1) підвищення ефективності використання військового майна та одержання додаткових джерел фінансування повсякденної життєдіяльності військ;
2) економія людських, фінансових та матеріальних ресурсів, пов’язаних з витратами на охорону та зберігання військового майна, яке пропонується до передачі в оренду.
зона ризику № 1 – складання Переліку (додаткових переліків) нерухомого військового майна, яке пропонується до передачі в оренду.
Ризик включення військового майна, яке впливає на стан бойової і мобілізаційної готовності військ, до Переліку (додаткових переліків) нерухомого військового майна, яке пропонується до передачі в оренду.
зона ризику № 2 – процедура оцінки вартості нерухомого військового майна.
Ризик заниження вартості оцінки військового майна спеціальною комісією з представників військових органів, органів місцевого самоврядування, Фонду державного майна України, а також заниження орендодавцем стартової плати за перший місяць оренди нерухомого військового майна.
зона ризику № 3 – проведення конкурсу і визначення переможця на право укладання договору оренди.
Створюються штучні перешкоди для участі у конкурсі потенційних орендарів на користь конкретного учасника (штучна деталізація вимог до учасників конкурсу, участь у конкурсі пов’язаних структур з нижчими ціновими пропозиціями).
зона ризику № 4 – отримання дозволів на передачу в оренду нерухомого військового майна, погодження проекту договору оренди.
Під час підготовки проекту договору розмір орендної плати встановлюється нижче за середню ринкову, або застосовуються невірні орендні ставки за видами діяльності з нижчим відсотком плати за оренду, що не відповідає фактичній меті оренди. Крім того, до розрахунку орендної плати може навмисно не включається суми відшкодування податку на землю.
зона ризику № 5 – укладання договору, передача військового майна в оренду та контроль за дотриманням орендарем умов договору.
Укладання договору без дозволу Міноборони, Фонду держмайна, без проведення відповідної процедури конкурсу, без оцінки майна. Передача орендодавцем військового майна не визначеного у договорі про оренду. Невжиття заходів у разі порушення орендарем істотних умов договору (зміни виду діяльності, безпідставне використання об’єктів та земельних ділянок не вказаних у договорі оренди та інші).
зона ризику № 6 – продовження, припинення договору оренди, повернення військового майна.
Ризик пролонгації договору оренди без перерахунку орендної ставки, без проведення нової оцінки об’єкта оренди, як цього вимагає законодавство раз на три роки. Неповернення об’єкту оренди після закінчення терміну дії договору, подальша прихована оренда.
Блок-схема процесу оренди з зонами ризиків
Викриття корупційних механізмів процесу утилізації боєприпасів та реалізація продуктів зазначеної діяльності
Антикорупційний аналіз процесу утилізації боєприпасів та реалізація продуктів зазначеної діяльності встановив, що зонами високого корупційного ризику зазначеного процесу є наступні операції:
зона ризику № 1 – процедура вибору виконавця робіт з утилізації боєприпасів.
Відсутній правовий механізм визначення виконавця робіт з утилізації за власні кошти виконавця робіт з подальшою виплатою йому компенсації за рахунок коштів державного бюджету. Під час проведення процедури вибору виконавця робіт можливе штучне застосування технічних умов на користь конкретного підприємства. Тобто ці фактори є передумовою до зловживання службовим становищем чиновників під час визначення переможця - виконавця робіт з метою отримання незаконних матеріальних благ.
зона ризику № 2 – затвердження ціни (тарифу) на проведення робіт по утилізації. Затвердження планового виходу продуктів утилізації.
Розміри так званих «відкатів» напряму залежать від розміру вартості робіт з утилізації, а також від різниці між справжніми та визначеними плановими розмірами виходу продуктів після утилізації.
зона ризику № 3 – затвердження фактичного виходу продуктів утилізації, калькуляції фактичних витрат. Облік продуктів утилізації.
Необґрунтоване штучне заниження фактичного виходу продуктів утилізації з метою створення необлікованих залишків та завищення фактичних витрат підприємств-виконавців.
зона ризику № 4 – реалізація продуктів утилізації.
Через непрозорий механізм (відсутність методики визначення) визначення уповноваженого підприємства (організації), якому доручається реалізацію продуктів утилізації створює передумови для незаконного збагачення посадових осіб міністерства.
Викриття корупційних механізмів процесу відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил України
зона ризику № 1 – отримання відповідним структурним підрозділом Міноборони актів технічного стану, а у разі експорту – відомостей щодо визначення залишкової вартості.
До актів технічного стану військового майна, яке підлягає відчуженню вносяться неправдиві відомості щодо розкомплектованості, непридатності до подальшої експлуатації з подальшим неправомірним переведенням майна у невідповідну категорію, тим самим штучно занижується залишкова вартість з метою збільшення розмірів так званих «відкатів» після відчуження.
зона ризику № 2 – визначення на конкурсних засадах суб’єкта оціночної діяльності для виконання робіт з оцінки військового майна.
Конкурсна комісія, яка здійснює вибір суб’єкта оціночної діяльності для виконання робіт з оцінки військового майна, складається з представників структурного підрозділу, який відповідає за процес відчуження. Таким чином, прийняття рішення може прийматися на користь конкретних учасників конкурсу, пов’язаних з членами комісії.
зона ризику № 3 – проведення оцінки вартості військового майна.
Використання актів технічного стану та залишкової вартості, які містять завідомо неправдиві дані, для здійснення оцінки вартості військового майна на користь конкретного покупця з метою її заниження та збільшення розмірів так званих «відкатів».
Антикорупційний аналіз процесу відчуження та реалізації військового майна дозволив встановити основні передумови для заборони подальшого відчуження та реалізації військового майна:
1) низька вартість реалізації військового майна;
2) реалізація військового майна за вартістю металобрухту, а у деяких випадках нижче вартості металобрухту, які вони вміщують;
3) неякісне проведення робіт з оцінки військового майна суб’єктами оціночної діяльності та як наслідок спроба реалізації майна за заниженими цінами;
4) відсутність обґрунтувань вартості агентських послуг, які Міноборони повертає уповноваженій організації під час реалізації на зовнішньому ринку.
Отже, напрями витрачання бюджетних коштів на потреби Збройних Сил в 2015 році залишились незмінними в порівнянні з минулими роками, але значно зросли їх обсяги, тому ризики вчинення корупційних діянь також зростають прямопропорційно обсягам видатків. ГО «Публічний аудит» має сподівання, що надані конкретні рекомендації мають допомогти керівництву оборонного відомства якщо не повністю здолати корупцію в лавах міністерства, то принаймні її мінімізувати до рівня, коли сама назва - Міністерство оборони України перестане асоціюватися зі словами злодії та корупціонери.