Двері в майбутнє відкриваються в Подесенні

27 грудня 2017 року у приміщенні Будинку митрополитів Національного заповідника «Софія Київська» відбувся круглий стіл «Всесвітня спадщина в Україні: як зберегти та примножити». Представником ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» Іриною Нікіфоровою було презентовано відеоролик й фотовиставку, присвячені українським об’єктам, що включені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та до попереднього списку.

Фото: Надано автором

Ці матеріали ми готові надати для безкоштовного відтворення всім зацікавленим особам та інституціям (музеям, заповідникам та інші). З метою підвищення обізнаності українського суспільства та популяризації нашої культурної спадщини, було запропоновано демонструвати відео у школах, вишах, можливо, аеропортах. На заході також обговорили можливість розширення списку Всесвітньої спадщини та кроки, які варто для цього зробити. Всього 7 об’єктів України представлені у Всесвітньому списку ЮНЕСКО; з інфографіки, наведеною вище, ми бачимо, що це дуже мало у порівнянні з країнами-лідерами. Станом на сьогодні, ще 16 видатних культурних та природних об’єктів України включено до попереднього списку ЮНЕСКО. Всі вони позначені на мапі:

Фото: Надано автором

Ми вважаємо, що наша країна має величезний потенціал природної та культурної спадщини, тому Україна має розширити та примножити кількість наших об’єктів у поважному списку.

Відомий меценат Володимир Колінько озвучив ідею внесення до попереднього списку нового цікавого об’єкту - «Подесення». Безперечно, цей об’єкт можна вважати видатною пам’яткою природної та історико-культурної спадщини, яка відповідає багатьом критеріям ЮНЕСКО.

Всі присутні підтримали ініціативу та вирішили докласти зусиль для подальшого опрацювання та втілення ії в життя.

Після заходу вдалося поспілкуватися з автором ідеї - Володимиром Колінько; почути його бачення майбутнього України й Світу. Ідеї захоплюють і вражають, тому хочу поділитися роздумами та мріями пана Володимира.

Привожу фрагменти нашого спілкування: «Сьогодні перед Україною маячить багато дверей, через які їй пропонується ввійти в майбутнє. На деяких великими літерами написано «Економіка і інвестиція», на інших - «Боротьба з корупцією». Ще десь є написи «Виховання нового покоління», «Патріотизм». Так, всі ці двері відчиняються в майбутнє. Але за якими дверима шлях найкоротший і найефективніший? Як на мене, найстрімкіший шлях в майбутнє знаходиться за дверима, де написані слова: «Мораль, справедливість, культура, історія». Не доказуючи нікому нічого, дам нотатки до проекту, який і уособлює собою моє бачення майбутнього для України. Отож, почнемо.

Є в Україні величезна територія, яка охоплює заплави і надзаплавні тераси славнозвісної річки Десни і її притоків – Снову та Сейму.

Фото: Надано автором

Десна є найбільшою в Європі незарегульованою великою річкою, вода якої має лікувальні властивості і вважається найчистішою водою в Україні. Заплави цих річок виступають природними екологічними коридорами міграції мільйонів птахів. Згідно з Бернською конвенцією по охороні біорізномаїття (яку Україна підписала та ратифікувала), наша держава має охороняти та зберігати ці заповідні території. До того ж у 2017 р. вони були офіційно внесені в охоронну Смарагдову мережу Європи і підпадають під категорію особливо цінних для Європи земель.

Фото: Надано автором

Одне це вимагає від України найретельнішого збереження річок Десни, Сейму, Снова і всього, що з ними пов’язано.

Фото: Надано автором

Але виявляється, це ще далеко не всі смарагди Подесення. На надзаплавних терасах цих річок впродовж більш ніж 6 тисяч років формувалася слов’янська цивілізація, яка стала основою українського етносу.

На цих берегах жили трипільці, скіфи, гуни. Тут поїли своїх коней рицарі Київської Русі і козаки середньовіччя. Тільки розвіданих і ще недосліджених археологічних пам’яток тут налічується більш десяти тисяч (!). На Десні стоять славетні міста Чернігів і Новгород Сіверський. На Сейму знаходиться козацька столиця Батурин. Біля Козельця до цього часу збереглася церква домонгольських часів – Юр’єва божниця з стародавніми фресками (на фото).

Фото: Надано автором

Фото: Надано автором

Безліч курганів, городищ, поселень знаходяться в ареалі впливу цих річок. Все це вкупі з неперевершеними природними ландшафтами просто вимагає від України запропонувати ЮНЕСКО включити Подесення в перелік ландшафтно-історичних територій світового значення.

Фото: Надано автором

Бо дійсно, немає в Європі другого місця, збереженого в майже первозданному вигляді, що вміщує таку кількість культурних і природних об’єктів світового значення. А якщо подивитися на Подесення прискіпливим оком та порахувати потенціал економічного та туристичного розвитку, то можна побачити незчисленні потоки туристів, нові готельні комплекси, осередки зеленого туризму, що розташуються вздовж цієї території. І, зауважимо, що такий підхід не тільки збереже найціннішу природну і історичну спадщину України, але й дасть поштовх до швидкого економічного розвитку через туризм, виробітку екологічно чистої продукції, піднесення історичної самосвідомості. Я недарма згадав одну з причин включення Подесення в Європейську Смарагдову мережу – охорона сінокісних заплав. Подесення зможе забезпечити пів-Європи екологічним сіном і лікарськими травами. А якщо Подесення буде внесено в список охороняємих ЮНЕСКО територій, то туристичний бум гарантовано. Так що в думці, що «Двері в майбутнє України відкриваються в Подесенні», немає ніякої фантастики – тільки чистий прагматизм і здоровий глузд».

Представники громадянського суспільства готові підтримати та просувати цю ідею, провести консультації з представниками Міністерства культури України, Міністерства екології, Національної комісії у справах ЮНЕСКО в Україні та іншими зацікавленими особами у галузі збереження культурної й природної спадщини. Сподіваємося, що у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО незабаром з’явиться новий цікавий український об’єкт – історико-культурний ландшафт «Подесення».

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram