Першими містами, які запровадили бюджет участі в Україні стали Черкаси та Чернігів – у серпні 2015 року. З того часу бюджет участі набув неабиякого поширення і станом на сьогодні вже майже 200 громад використовують цей інструмент прямої демократії. За даними Світового аласу про бюджет участі 2019 (англ. Participatory budgeting world atlas 2019) у 2018 в Україні громадянами було подано майже 6 тис проєктів, а органами місцевого самоврядування виділено понад 578 млн грн на їх реалізацію.
Однак, бюджет участі це не лише про проєкти та кошти, а в першу чергу про співпрацю між владою та громадою. Готовність органів місцевого самоврядування виділити частину коштів, щодо яких мешканці можуть самі вирішувати на що їх витрачати, говорить про те, що влада готова слухати громадян та втілювати їхні ідеї щодо покращення життя в громаді. В свою чергу, громадяни отримують можливість донести до влади своє бачення розвитку міста чи села.
Частка громадян від загальної кількості населення в громаді вказує на ефективність бюджету участі як інструменту для розвитку місцевої демократії та мобілізації населення. В Україні цей показник є є доволі мінливий. В деяких громадах вдалося залучити менше 1 % населення (наприклад у м. Чортків у 2018 долучилося лише 0,2 %), в той же час в інших було залучено понад 20 % населення (наприклад в Музиківській ОТГ у 2018 році було 26,2%, тих хто голосували за проєкти).
Що ж вливає на те, скільки громадян бере участь в голосуванні за проєкти бюджету участі? В першу чергу звісно загальна кількість населення. В маленьких громадах легше мобілізувати більшу частку населення, ніж у великих. Однак, розбіжності по частці голосуючих є великими навіть у схожих за обсягом населення громадах. Можна припустити, що на частку населення, яку вдається мобілізувати, впливають наступні показники: кількість коштів, яку виділяють органи місцевого самоврядування на проєкти бюджету участі, час який цей інструмент вже імплементується в певній громаді та успішність реалізації попередніх проектів. Однак, згідно останніх досліджень, ці фактори не мають значного впливу на кількість громадян, що голосують за проєкти бюджету участі.
Відповіді варто шукати в активності громади та відкритості влади. Коли є довіра між владою та громадою, тоді досягається багато позитивних результатів. Для цього місцева влада має бути максимально прозорою та підзвітною. Всі етапи бюджету участі мають бути прозорими та проведеними онлайн, включно з голосуванням. А для забезпечення підзвітності доцільна перевірка конфлікту інтересів, щомісячні публічні звіти виконавців про реалізацію проєктів, відповідальність за затримку, неякісну реалізацію або невиконання проєктів.
Підсумовуючи, варто сказати, що бюджет участі це один з найпотужніших інструментів мобілізації населення, який працює тільки за умови наявності довіри між владою та громадою. Також велику роль грає те, наскільки активними є мешканці у певній громаді. Тож закликаю органи місцевого самоврядування, які ще не запровадили бюджет участі у своїй громаді, зробити це, а громадян бути максимально активними та долучатися до розвитку своїх громад.