Так, нинішні навчальні програми перевантажені інформацією, масивом непотрібного фактажу, тому я підтримую ідею МОН щодо зміни змісту навчальних планів. Одночасно, принциповим є питання ЯКИМИ мають бути зміни і в ЯКИЙ СПОСІБ запроваджені.
Сьогодні, 13 березня, відбудеться колегія Міністерства освіти, розглядатиметься питання про типові навчальні плани для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
В пояснювальній записці зазначається, що в навчальному плані передбачено виокремлення інваріантного (базового, обов'язкового для Державного стандарту) і варіативного складників. До базових предметів належать: «Українська мова», «Іноземна мова», «Література (українська і зарубіжна література)», «Історія (історія України і всесвітня історія)», «Людина і суспільство», «Математика», «Людина і природа», «Фізична культура», «Захист Вітчизни».
Найбільші дискусії викликала новація щодо введення навчального предмету “Людина і природа” у класах суспільно-гуманітарних профілів. В пояснювальній записці зазначається, що «він реалізується у вигляді єдиного світоглядного курсу в обсязі трьох тижневих навчальних годин у 10 та 11 класах. У класах природничих профілів вивчається відповідний двогодинний узагальнюючий курс в 11 класі. Решту відведених на зазначений предмет навчальних годин навчальний заклад використовує для вивчення на профільному рівні фізики, хімії, біології або географії залежно від обраного профілю навчання". http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/01/16/mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/01/16/proponuemo-novacziyi-ta-zaproshuemo-do-ob/
На громадське обговорення цієї важливої новації було відведено 2 тижні.
Лютий-квітень 2017 року – на написання навчальних програм для 10-11 класів
2018 рік – друк підручників для 10-х класів
2019 рік – друк підручників для 11-х класів. Зміни наберуть чинності в 2018 р.
Проте ідея скорочення природничих предметів у гуманітарних школах має значні ризики, які неможливо врахувати протягом кількох місяців.
Тож які ризики має ця новація?
І які є конкретні ПРОПОЗИЦІЇ для уникнення цих ризиків?
Громадянська платформа з реформування наукової сфери в Україні, яку координує ГО "Фонд "Відкрита політика" , надала Павлу Хобзею аналітичну записку з пропозиціями ще в травні 2016 р., коли ідея скорочення природничих предметів лиш обговорювали у вузьких колах. В записці - позиція відомих фізиків, які працюють зі школярами.
Тиждень тому - дискусію продовжили на шпальтах газети "Урядовий кур'єр", яку читають policymakers та policydecisions.
Додам, новація щодо ЛІПИ (так охрестили фейсбукери предмет "Людина і природа") має чимало ризиків, які збільшують бар'єри у рівному доступі до якісноі освіти дітям з малих міст і сіл, в дотаційних громадах.
Оскільки в розрізі децентралізації формування опорних шкіл перебуває у віданні місцевої влади, існує ризик того, що у громадах здебільшого залишатимуть старші класи гуманітарного профілю, оскільки це дешевше. І є попит батьків. Чому? Брак популяризації науки, престижності інженерних, природничих спеціальностей. А дітям – нецікаві сьогодні ці предмети і незрозумілі. Крім того, для шкіл природничого профілю потрібні додаткові фінансові ресурси, зокрема на облаштування лабораторій. Така освіта має базуватися на дослідно-орієнтовному навчанні, його потрібно забезпечити лабораторіями. Тому в ОТГ, особливо в дотаційних регіонах, така профілізація йтиме шляхом найменшого спротиву – природничий профіль виключатиметься.
Учасники Громадянської платформи з реформування наукової сфери пропонують наступні кроки.
ПРОПОЗИЦІЇ щодо механізму впровадження новації:
1. Продовжити терміни підготовки проекту типових навчальних програм.
2. Провести дослідження (фокус групи, експертні опитування), громадське обговорення ( не 2 тижні, а реальні терміни) з учителями, батьками з невеликих міст і сіл, які б виявили ризики, бар'єри, визначили ефективні індикатори виміру доступу до якісної (в т.ч. природничої) освіти дітям з малих міст, сіл малодоступних районів, дотаційних регіонів. До дослідження залучити молодих вчених. Зробити пілотні проекти в різних регіонах.
3. Оголосити відкритий конкурс навчальних програм і провести їхню апробацію у старших класах кількох шкіл у різних регіонах, зокрема малодоступних. І тільки після цього запроваджувати нові програми на рівні всієї країни і друкувати підручники. Не скорочувати години на вивчення природничих предметів, ІТ.
4. Важливо розробити кошик освітніх послуг, щоб незалежно від того, має громада достатнє фінансування чи ні, ці послуги було забезпечено.
Як зробити фізику в школі цікавою і потрібною?
ПРОПОЗИЦІЇ щодо змісту:
У школах і класах політехнічного, фізико-математичного та природничого профілів фізика повинна вивчатися поглиблено з проведенням фізичних експериментів і розв’язанням задач, з використанням сучасних методів дослідно-орієнтованого навчання (іnquiry-based science education) з метою підготовки вчених та інженерів, здатних застосовувати творчі підходи до самостійних наукових та інноваційних досліджень.
Для реалізації цілей вдосконалення викладання фізики і математики в школах необхідно:
а) припинити практику ледве чи не щорічного перегляду навчальних планів, програм і підручників;
б) узгодити програми з фізики та математики так, щоб розділи математики, необхідні для фізики вивчалися або перед цими темами з фізики або паралельно;
в) ввести у 9 класі більш реалістичний курс механіки (з розв’язанням задач), особливо для тих, хто збирається набути робітничі спеціальності;
г) створити ефективний курс природознавства в початковій школі, обов’язково з практичними роботами, наприклад, вимірами довжини, площі, обсягу тіла, відстаней до об’єктів і т.д.;
д) поряд з обов’язковим ЗНО з української мови та літератури зробити обов’язковим ЗНО з математики;
е) проводити національні олімпіади з фізики та математики для всіх паралелей (від 8 до 11 класів) і на всіх етапах, заохочувати ініціативу в проведенні шкільних турнірів, конкурсів, експериментальних олімпіад та інших змагань з фізики і математики;
ж) стимулювати проведення шкіл для канікулярних школярів з елементами дослідно-орієнтованого навчання.
Не слід побоюватися поширеного вислову «витік мізків», тому що затребуваність наших випускників за межами України і на Заході, і на Сході (Китай, Японія, Корея) підвищує рейтинг нашої країни в світі. По-друге, дає можливість реалізуватися талановитим молодим людям. По-третє, як показав досвід інших країн (наприклад Ізраїлю), при необхідності розвивати нові науково-технічні напрями завжди знайдуться підготовлені фахівці з української наукової діаспори, готові повернутися в Україну. Уже зараз, спираючись на українську наукову діаспору, необхідно почати створювати систему «циркуляції мізків» замість «витоку мізків».
Запровадити в провідних фізико-математичних ліцеях та інтернатах спільно з академічними інститутами, громадськими організаціями пілотні проекти з розробки та впровадження методів дослідно-орієнтованої наукової освіти за рекомендаціями прийнятого в 2015 році в ЕС документі “Science Education for Responsible Citizenship“, 2015, що був підготовлений Science Education Expert Group (SEEG) для Європейської Комісії.
В дошкільних навчальних закладах впроваджувати елементи наукової освіти, популяризувати науку і головне – формувати ІНТЕРЕС до фізики, математики та інших дисциплін.
Підготовка вчителів з математики, фізики має починатись на етапі відбору абітурієнтів в педагогічні університети (до переліку ЗНО має бути додано і обов’язковий психологічний тест на здатність працювати з дітьми). Для випускників непедагогічних університетів розробити процедуру, яка б давала можливість викладати в школах.
Провідними вчителями-ПРАКТИКАМИ з наукових ліцеїв, ліцеїв-інтернатів, які мають досвід дослідно-орієнтованого навчання, підготувати он-лайн курси з фізики, математики на базі шкільної програми (з дослідами, які можна провести в звичайній школі, або в домашніх умовах). Передбачити державне фінансування.
Пропозиції підготували: генеральний директор ГО «Фонд «Відкрита політика», координатор Громадянської платформи з реформування наукової сфери в Україні – І. А. Жданова, директор Природничо-наукового ліцею №145 – М.М. Левтик, заслужений вчитель України, вчитель фізики Природничо-наукового ліцею № 145 – А.Г.Розенвайн, заступник директора Науково-освітнього центру Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України – В.М.Шадура.
Надаємо також коментарі вчених, викладачів педагогічних університетів, які працюють з дітьми:
Юрій ХАЛЯВКА, доцент Інституту біології, хімії та біоресурсів, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, викладач Буковинської малої академії наук учнівської молоді. Кандидат хімічних наук, доктор природничих наук Університету м. Майнц:
«На мою думку рішення про об'єднання предметів Природознавчого циклу в один, навіть за умови повноцінного створення профільних шкіл чи класів є передчасним. Основну стурбованість викликає непідготовленість реформи. На мою думку слід було починати з детального аналізу ефективності сучасної профільної школи, проведення фокус-груп з учнями, вчителями, батьками, методистами. Далі - повноцінної розробки навчальних програм, комплексного моделювання та апробації моделі на прикладі кількох навчальних закладів.
Серед інших загроз бачу неузгодженість інтеграції предметів з необхідністю проведення ЗНО. Вже зараз програма рівня "Стандарт" не дозволяє учню повноцінно підготуватися до ЗНО з хімії, а у випадку непідготовленої інтеграції буде ще гірше.
Інша проблема це брак однаково високого рівня викладання всіх предметів в базовій школі. Адже лише так можна забезпечити свідомий вибір спеціалізації.
Далі слід передбачити та проаналізувати вплив змін на вчительські кадри.
Альтернативним варіантом в не профільних школах могло б стати річне викладання цілісного курсу кожної із природничих дисциплін в обсязі мінімум 3 год на тиждень з використанням посібників, що містять повний матеріал з предмету».
Лариса СЕМЕНЮК доцент кафедри географії Державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка м. Кропивницький, канд. геогр. наук:
«З точки зору європейської спрямованості нашої освіти, мабуть, це правильно. Я знаю, що у багатьох європейських країнах з високою якістю освіти цей підхід (гуманітаріїв не потрібно грузити непотрібними їм знаннями з фізики, хімії і т.д.) виправданий. Нам також потрібно, виходячи із завантаженості наших школярів ПОСТупово, а не вже з наступного року бігом переходити на таку модель. Для неї потрібно спочатку перебудувати шкільні і вузівські програми, почати готувати фахівців, і найскладніше - перевчити тисячі вже працюючих вчителів. Без цього викладання буде однобоким- фізик робитиме акцент на фізику, а географ толком не пояснить хімію або фізику. Взагалі мені здається, що основна причина пробуксовування більшості наших реформ - це їх непідготовленість і намагання негайно, без підготовчого етапу ввести в життя.
Якщо потрібно швидко змінити програми, то потрібно відкривати магістратури для підготовки таких фахівців і за кілька років можна мати викладачів, які в опорних, експериментальних школах можуть почати апробацію такого викладання».
Більше коментарів від науковців, освітян – в газеті «Урядовий кур’єр» - «Чи потрібна старшокласникам фізика? Учителі-практики й громадські активісти застерігають: нові програми мають пройти апробацію».
Останнє питання. Який стандарт якості освіти гарантує держава в середньостроковій стратегії 2020?
Навчити читати і писати? А все інше – то відповідальність батьків та місцевих громад?..
Пропоную розпочати діалог з вчителями, батьками із сіл та невеликих міст.