Хоча деякі з них і є очевидними, та все ж, щоб осягнути масштаб, варто перерахувати найважливіші:
• Україна - імпортер енергетичних ресурсів;
• Походження ключового первинного енергоресурсу всім відоме - країна-агресор;
• Територія, на якій зосереджено значну частину енергетичних ресурсів, - окупована;
• Значна кількість громадян отримує державну допомогу (субсидії) для забезпечення низкою видів енергії;
• Велика частина громадян витрачає левову долю сімейного бюджету на оплату енергетичних ресурсів;
• Україна, ставши членом Енергетичного співтовариства, взяла зобов’язання з гармонізації «енергетичного» законодавства;
• Україна ратифікувала Паризьку кліматичну угоду, відповідно до якої має скорочувати шкідливі викиди.
Усі ці фактори спонукають нас шукати можливості впливу на ситуацію, що склалася у нашій державі. Окрім стимуляції власного видобутку природного газу, переорієнтації генеруючих потужностей на більш доступні марки вугілля та розвиток альтернативної енергетики, необхідно віднайти та використовувати інші – нові - можливості. Ефективне використання енергоресурсів - одна з них, і це ні для кого нині не є таємницею. Для того, щоб йти в цьому напрямку, потрібні правильні державні інструменти. Саме створення Фонду енергоефективності в Україні має стати «фінансовою інновацією» та дієвим механізмом залучення інвестицій, який відповідатиме актуальному досвіду країн, що вже досягли успіху на полі ефективного використання енергоресурсів.
Значний потенціал енергозбереження в Україні криється у житловому секторі (34 %), промисловості (28 %) та в секторі трансформації енергії на ТЕС (21 %). У складній енергетичній ситуації мусимо розставити пріоритети та почати роботу в правильному руслі. Нині в Україні вже проводиться робота зі стимулювання та розвитку енергозбереження. Так, із 2014 року для заміни котлів та придбання енергозберігаючих обладнання й матеріалів для житла 205 тис українців отримали можливість скористатися програмою “теплих кредитів”. У державному бюджеті 2017 року на цю програму передбачено ще 400 млн грн. Проте, ця сума мізерна у порівнянні з 52 млрд грн, які виділені на державну допомогу у вигляді субсидій. Щоби просунутися у вирішенні проблеми енергозабезпеченості наших громадян, нам необхідно відходити від неефективної та застарілої моделі дотування державою неефективного споживання енергоресурсів і рухатись у напрямку ощадливого споживання. Адже в різниці між цими двома моделями часто-густо й криється головна причина державної допомоги населенню.
Найдешевше та найчистіше джерело енергії - це енергія, яку вдалося не витратити, а отже й не генерувати
Ключове питання для функціонування Фонду енергоефективності: як перетворити колосальні ресурси, що неефективно використовуються, в джерела наповнення фонду та досягти зниження витрат енергоресурсів на одиницю ВВП? Нині загальна потреба інвестицій в енергоефективність України становить 57 млрд дол США.
Про те, що рівень енергоємності української економіки залишає бажати кращого, сказано дуже багато, але, зважаючи на загальну потребу, наявних інструментів для виправлення цієї ситуації в Україні, на жаль, не достатньо. Вочевидь, потрібно створювати нові державні інструменти. І окрім економічної складової, це й питання комфорту в наших оселях.
У ХХІ столітті є можливість економити енергетичні ресурси цивілізовано, а не за рахунок свого затишку. Якщо брати до уваги ті енергозберігаючі технології, які дає нам сучасна будівельна промисловість, то наші житлові і виробничі фонди не тільки застарілі - вони доісторичні. Приміром, журналісти одного видання в рамках експерименту провели цікавий дослід. Якщо взимку відсканувати наш житловий фонд багатоповерхівок спеціальним пристроєм, який показує теплові втрати (для цього згодиться навіть військовий тепловізор), можна побачити, скільки тепла втрачається через низьку енергоефективність. Зменшувати суми в платіжках необхідно не жертвуючи власним комфортом та безпекою, а за рахунок енергозберігаючих технологій та розумного використання енергоресурсів.
Поява Фонду енергоефективності дозволить нам перетворювати зекономлені на енергетичних ресурсах кошти на джерело наповнення самого Фонду, залучити на програми з енергозбереження 100 млн євро грантових коштів від наших європейських партнерів. Переконаний, інвестувати в енергоефективність - це інвестувати в економіку, тобто - в майбутнє.
Створення Фонду енергоефективності — це організація засад співфінансування не тільки для власників житла, а й для управителів; це (що важливо!) - зародження фінансового середовища, щоби банки змогли вийти на ринок послуг із фінансування енергоефективності в будівлях. На мою думку, краще витрачати гроші на вітчизняні будівельні матеріали для енергомодернізації, аніж на той самий газ, значну частку якого ми так чи інакше купуємо за кордоном за іноземну валюту.
Енергоефективність — ключовий пріоритет Четвертого Енергопакету ЄС
Досвід країн із низькою енергоємністю економіки та високим рівнем життя громадян доводить необхідність створення такого Фонду. Завдяки послідовній політиці підтримки та провадження розумного використання енергетичних ресурсів у США енергоефективність стала третім за потужністю ресурсом енергії, випередивши навіть атомну енергетику!
Досвід ФРН для України також є надзвичайно актуальним та корисним, адже свого часу Східна Німеччина мала схожі проблеми з надмірним споживанням енергії з тих самих причин, що й Україна. Тому сьогодні своїм досвідом та технологіями ФРН може допомогти розвитку цієї сфери в Україні.
Східнонімецькі житлові масиви складалися переважно з модульних панельних багатоповерхівок, в яких системи тепло-, енерго- та водопостачання були застарілими і майже не регулювались, відповідно, були надзвичайно неефективними – з точністю як нині у нас.
Польща також має позитивний досвід змішаного фінансування енергетичних проектів (кошти Євросоюзу, міжнародних фондів-донорів, екологічних фундацій, бюджету), де вміло використовується система податкових пільг. Там функціонує спеціальний комунальний фонд, кошти якого акумулюються та використовуються для реалізації недорогих проектів енергозбереження, підвищення якості опалення та поточних ремонтів.
У 2015 році Фонд енергоефективності було створено в Латвії. На початку функціонування капіталізація фонду склала 80 млн євро. Його основним інструментом стали позики для проведення енергосервісу та виконання енергозберігаючих заходів. Планується, що фонд функціонуватиме, як мінімум, до 2030 року.
Поки ми боремося із політичними перепонами для імплементації Третього енергетичного пакету, у Європі вже розглядають проект Четвертого, в центрі уваги якого - саме енергоефективність.
Без створення таких інструментів, як Фонд енергоефективності, Україні буде неможливо наздогнати ЄС і виконати свої зобов’язання
При підготовці законопроекту «Про Фонд енергоефективності» (№ 5598) Комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, народні депутати, представники Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, громадських об’єднань, міжнародних організацій та фінансових інституцій провели чимало дискусій та визначили ключові завдання для майбутнього Фонду енергоефективності: підтримка ініціатив енергоефективності, проведення заходів із енергозбереження та стимулювання підвищення енергоефективності будівель. При цьому механізми роботи новоствореного Фонду мають бути ринковими, мінімально витратними, некорупційними та прозорими.
Фонд енергоефективності повинен стати державним інструментом для модернізації економіки України, та, насамперед, — житлового та комунального сектору. Чому потрібно якнайшвидше ухвалити Закон «Про Фонд енергоефективності»? Відповідь проста: його дія створить умови для державної підтримки та стимулювання заходів підвищення енергоефективності, економного використання енергетичних ресурсів, поліпшення рівня життя українців завдяки зменшенню витрат на оплату енергетичних ресурсів, раціональному використанню коштів державного та місцевих бюджетів; а в глобальному сенсі - сприятиме енергетичній незалежності та енергетичній безпеці нашої держави.