Почалося все з того, що 2 га землі, яку Олексій отримав як учасник бойових дій, засіяла соняшником «Поліська сільськогосподарська компанія». Сас поскаржився в обласне управління Держгеокадастру, інспектори з Житомира приїхали, обміряли ділянку, склали акт і припис, у яких визнали: землю агрокомпанія засіяла незаконно, чим завдала шкоди на суму в понад 30 тисяч гривень. Та інспектори виявили дещо цікавіше: агрокомпанія також захопила і незаконно засіяла іще близько 30 га земель запасу сільськогосподарського призначення, право власності чи право користування на яку не оформлялися. «У селищній раді казали, що вільної землі нема. А виявляється – є, і її вистачить на десяток нових пайовиків, - розповідає Олексій. – Проте агрокомпанія й далі її обробляє, не маючи на неї жодних документів. Директора вже чотири рази штрафували на 170 гривень за порушення вимог земельного законодавства. А він заплатив - і сіє собі далі. Я в червні подав у районну поліцію заяву про злочин - реакції ніякої. Усі «в системі», усіх все влаштовує. За власну землю тобі знову доводиться битися».
Схожих історій в Україні тисячі. У ділків вистачає грошей на змащування корупційних коліщаток у сільрадах, райдержадміністраціях, Держгеокадастрі, поліції, судах, аби заробляти мільйонні статки на самовільно захоплених громадських землях. Але постійний громадський аудит здатний зламати і цю схему. Певен, що десятки запитів і заяв про злочин виведуть землю з тіні раніше, аніж із неї знімуть мораторій.