У 90% випадків культурні діячі стикаються з одними й тими ж проблемами

В рамках проекту Культурно-освітньої академії Гете-Інституту українські громадські активісти разом з експертами з Німеччини працюють над розвитком культурного простору у невеликих містах. Один з можливих напрямків роботи - концептуальні зміни простору, про які спеціально для lb.ua розповідають учасники проекту.

Любов Морозова, музичний критик, учасниця проекту «Культ чи культура» ділиться враженнями від роботи у проектній групі та участі над розробкою публікації «Дорожня карта – сталий культурний розвиток в Україні».

Фото: Надано автором

«Я долучилася до проекту в процесі. Як музичний критик, я раніше ніколи не займалася такими речами. Мене зацікавила тема та можливість вчитися через подальшу співпрацю з людьми, які входять до цього проекту. Раніше для мене, як для людини яка все життя прожила в столиці, абсолютно неочевидною річчю була проблема маленьких міст. Не тому, що я її не розуміла, я просто цієї проблеми не бачила, не стикалася з нею. Зараз в своїй повсякденній праці я намагаюся щось робити для регіонів. Наприклад, у мене є проект з анонсуванням музичних подій на тиждень на lb.ua. Я до нього підключила анонсування подій, які відбуваються в Харківський філармонії, у Львівський філармонії, в Хмельницькому і таке інше.

Дуже важливо, що під час семінарів від Гете-Інституту, під час роботи над проектами ми мали як очевидні, так і неочевидні цілі. Принциповий момент, який ми для себе зробили очевидним – це намагання максимально конкретизувати свої цілі і запити. Це нібито зрозуміло, але коли починаєш працювати над проектом, і тобі весь час кажуть, що це не конкретно, настає момент, коли треба чітко зрозуміти чого ти хочеш, тому ти заглиблюєшся у тематику. Спочатку це дратує, але чим детальніше робиться проект, тим кращим стає розуміння не тільки того, що від тебе хочуть, але й як він буде виглядати, його сильні і слабкі сторони.

Добре що міжнародні експерти не намагалися навчити нас чомусь абсолютно конкретному, вони прислухалися до нас, і цей посібник виник в дуже тісній співпраці українських і німецьких культурних менеджерів. Ми навчились приймати спільні рішення. Нас багато про що запитували, на щось наштовхували і врешті-решт те, що ми отримали в наслідку – це продукт співпраці, продукт обговорень і це дійсно ті речі, на яких зійшлися експерти з різних регіонів України. У 90% ми маємо спільні проблеми і тільки у 10% це якісь особливості. Ми зрозуміли, що, насправді, разом ми можемо сформулювати певні речі, які будуть важливими для всієї України».

Культурно-освітня академія Культурно-освітня академія , Блог проекту Гете-інституту "Культурно-освітня академія"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram