Спецтема
Календар українського мистецтва

27 березня. Міжнародний день театру

27 травня – Міжнародний день театру, і в цей день логічно згадати видатних українських театральних художників та живописців, які працювали для театру. В 1910-1920-х роках і художники, і театральні режисери прагнули новаторства, модернізм володів умами творців, формалістичні пошуки й експерименти, які йшли з Заходу, на перетині з національною культурою давали нові форми і формати, нові смисли. Експресіонізм, кубофутуризм, конструктивізм вийшли за межі паперу і полотна і опинилися на сцені театру.

Ескіз іспанського костюму з серії "Танці Елізи Крюгер", для балетної студії Б.Ніжинської. 1912. Гуаш, папір,
туш.
Ескіз іспанського костюму з серії "Танці Елізи Крюгер", для балетної студії Б.Ніжинської. 1912. Гуаш, папір, туш.

Для театру працювали Олександра Екстер, Вадим Меллер, Анатоль Петрицький, Олександр Хвостенко-Хвостов, Борис Косарєв, Костянтин Єлева.

Вадим Меллер отримав золоту медаль на Міжнародній виставці сучасного й декоративного мистецтва в Парижі в 1925 році, у 1926-му його ескізи було представлено в «іноземній» та «радикально модерністичній» (видання «The Little Review», зима 1926 р.) секції Міжнародної театральної виставки в Нью-Йорку.

Театрознавець Ганна Веселовська: «Як не дивно, “ліве” мистецтво, прихильником якого був Лесь Курбас і багато його учнів, що було генетично пов’язано з формальними пошуками в мистецтві 1910-х рр., дістало за радянської влади на певний час статус мало не офіційний. Радянськими ідеологами авангардному мистецтву, зокрема, експресіонізму, футуризму, конструктивізму була доручена важлива деструктивно-конструктивна функція. Радянський і безпосередньо український авангард перетворився на плацдарм для формування соцреалістичного стилю, внаслідок чого він на початку 1920-х рр. посів становище привілейованого мистецтва. Таким чином, соціально-утопічний характер авангардного театру 1917 – початку 1920-х рр. трансформується у політично ангажований тип радянського мистецтва. Але, буквально через кілька років, на початку 1930-х рр. більшість авангардних пошуків було потавровано радянською ідеологією як формалізм».

Борис Косарев. Ескіз костюмів Трьох відьом до вистави за п’єсою І.Кочерги «Марко в пеклі» Червонозаводський театр, Харків 1928
Папір, гуаш
Борис Косарев. Ескіз костюмів Трьох відьом до вистави за п’єсою І.Кочерги «Марко в пеклі» Червонозаводський театр, Харків 1928 Папір, гуаш

Анатоль Петрицький. Князь Ігор, ескіз до опери О.Бородіна «Князь Ігор». 1929. Акварель, гуаш, сріблянка на папері.
Анатоль Петрицький. Князь Ігор, ескіз до опери О.Бородіна «Князь Ігор». 1929. Акварель, гуаш, сріблянка на папері.

Вадим Меллер. Ескіз костюму до вистави «Маска» Ф.Шопена, для балетної студії Б.Ніжинської. 1919. Гуаш на картоні.
Вадим Меллер. Ескіз костюму до вистави «Маска» Ф.Шопена, для балетної студії Б.Ніжинської. 1919. Гуаш на картоні.

Олександр Хвостенко-Хвостов. Ескіз костюму мага до опери «Любов до трьох апельсинів», 1926.
Олександр Хвостенко-Хвостов. Ескіз костюму мага до опери «Любов до трьох апельсинів», 1926.

Анатолій Петрицький. Старий раб. Ескіз до п’єси Лесі Українки «В катакомбах», 1920. Акварель, аплікація, бронзянка.
Анатолій Петрицький. Старий раб. Ескіз до п’єси Лесі Українки «В катакомбах», 1920. Акварель, аплікація, бронзянка.

Український арт-календар Український арт-календар , Спецпроект з історії українського мистецтва
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram