ГоловнаБлогиБлог Богдана Петренка

Американські ракети в Сирії – виклик мілітарно-поліцейській державі Путіна

США завдали ракетний удар по авіаційній базі офіційної Сирії. Навіть на офіційному рівні заявлено, що це – відповідь за хімічну атаку.

Фото: стоп-кадр видео

По-перше, США виконали свій моральний обов’язок, який взяли на себе ще у 2013 році, коли Асаду був поставлений ультиматум: або не відмовляється від хімічної зброї, то американці залишають за собою право застосувати силу. До речі, тоді формулу «знищити хімічну зброю – пробачити Асаду жертви» підкинула Росія.

По-друге, застосування хімічної атаки у Сирії підняло ставки військово-політичної гри. Трамп уже намагався скинути проблему на «попєрєдніків», і нібито зняти з себе відповідальність. Якщо б США «проковтнули» цю атаку, то це ще більшою мірою розв’язало руки і Асаду, і його союзнику – Путіну. Не виключено, що хімічна зброя у Сирії та інших гарячих точках після такого просто стала б «нормою». Тим більше, що Росія і сама не виключає, що запаси «хімії» будуть знищуватись аж до 2020 року. Таким чином, американська «отвєтка» збила відчуття вседозволеності у Москви та Дамаска.

По-третє, США чітко окреслили, що Сирія – зона їх прямих інтересів. Будь-які порушення «Мінську» з боку Росії до цього часу не викликали подібної реакції з боку наших "гарантів".

Четверте. Росія втрачає ініціативу. Напад на військову базу у Чечні, антикорупційний протест, страйк далекобійників, відсутність належної реакції на теракт у метро, і тепер – удар по Сирії. Жоден з цих викликів не отримав відповіді, яка властива мілітаристсько-поліцейській державі. Тобто, саме це означає, що Путін має дати «отвєтку» - застосувати силу. Питання лише у тому, де – у Сирії, де прямі американські інтереси, чи в Україні, щодо якої нова адміністрація США поки що не визначилась.

Бо якщо мілітаристська країна програє будь-яку війну, то рейтинги її влади різко падають. А підтримувати Асада – це не просто підписати акт про необмежене пролонгування всіх санкцій проти Росії. Це – перспектива вступити у війну з США. Нехай на території Сирії, хай обмеженим контингетом чи «іхтамнєтами». Але – реальна перспектива. З реальними наслідками поразки. Це ж не з Грузією чи Україною воювати. І, як результат, - ще більше падіння підтримки всередині країни.

Тому, ми можемо радіти, що США сьогодні побажали доброго ранку Путіну, але – маємо враховувати, що не лише Сирія, - але й Україна перебуває в імперських інтересах Кремля.

Богдан Петренко Богдан Петренко , Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram