Звичайно, що за кордоном виникають питання: Чому так довго гасили? Що так довго горіло? Чому не використали зарубіжного досвіду? Чому не попросили допомоги в інших країнах? Тощо.
Щодо пожежі, то правоохронці визначилися з версіями, серед яких 4 пріоритетні. І нема жодного смніву в тому, що слідчі, зокрема системи МВС, доведуть справу до кінця і весь звіт знатиме хто безпосередньо винен у виникненні пожежі.
Але насторожує те, що всі версії, насамперед пріоритетні, не передбачають вини ніяких державних органів. Але ж майже кожний знає, що той чи інший вид діяльності будь-якого господарюючого суб’єкта в Україні, наприклад нафтобази, передбачене відповідними дозвільними документами, які надають державні структури. І, в разі порушень, держава у будь-яку секунду може забрати такий дозвіл. Інакшими словами – ліценцію. Тобто заборонити діяльність фірми. А тоді виникає зовсім інша ситуація для правоохоронних органів – покарання за незаконну діяльність. Тобто, держава автоматично виступає «першим номером». І нікого більше не цікавлять люди з підприємства, які могли би щось порушувати – вони не можуть, бо їх підприємство не працює, закрите державою.
Саме так ми аналізуємо випадки в інших країнах. Так аналізують іноземці і випадки в нас, зокрема згадану пожежу.
І тут другорядним є питання хто дав дозвіл (це безумовно з’ясувати треба). Важливо чому за понад рік цього дозволу не забрали? Не почали навіть наводити порядок у нафтопродуктовій сфері після розпачливого повідомлення Міністра енергетики і вугільної промисловості України В.Демчишина (офіційної особи!) 11 березня ц.р. про 2 млн. тонн нелегальних нафтопродуктів.
Водночас, українських громадян більше цікавить що зробити, щоби у майбутньому такі пожежі не виникали? На це питання є чітка відповідь – зробити так, аби великі і середні нафтобази (А БРСМ під Васильковом можна вважати середньою) були не вигідні, не потрібні. А цього можна добитися лише в один спосіб: необхідно в Україні створити новий сучасний НПЗ, про що газета вже писала.
Cлава Україні!