Спецтема
Календар українського мистецтва

17 липня. Юліан Захаревич

17 липня 1838 року у Львові народився архітектор Юліан Октавіан Захаревич. Він був знаковою постаттю для міста, вважається засновником Львівської архітектурної школи і представником львівського історизму, за його проектами побудовані головний та хімічний корпуси Львівської політехніки, Галицька ощадна каса (тепер Музей етнографії та художнього промислу), костел і монастир францисканок, низка вілл діячів культури і мистецтва у львівському районі Кастелівка, хоральна синагога в Чернівцях, вокзал у місті Ясси (Румунія), палац у Червоногруді, палац Реїв в Приозерному.

Юліан Захаревич вчився у Львівській реальній школі, далі закінчив Технічну академію (тепер це Львівська політехніка, і в 1881-1882 роках Захаревич був її ректором), потім у Віденській політехніці. Він був членом Центральної комісії з дослідження та консервації пам'яток мистецтва та історії Галичини, в його «реставраторському портфелі» - костел єзуїтів, костел Іоанна Хреститтеля, костел Марії Сніжної, перебудова веж костелу Марії-Магдалини. Починаючи з 1870-х років львівські архітектори поступово витісняють з місцевого ринку віденських і самі формують модерне обличчя міста. Юліан Захаревич поєднує в своїх проектах академічні форми неоренесансу та сучасний раціоналізм., по своєму інтерпретує історизм і любить романтичні елементи в декорі фасадів.

Музей етнографії та художнього промислу
Музей етнографії та художнього промислу

У 1885 році Юліан Захаревич разом з іншим львівським архітектором Іваном Левинським купили у міста ділянку землі в районі Кастелівка (вулиці Бандери, Сахарова та Мельника – кордон цього району) та забудували її віллами за власними проектами. Обидва вважали віллу з прилеглим садом ідеальним житлом цивілізованої людини і мріяли розбудувати міні-місто-сад. На початку ХХ століття Кастелівка перетворилася на респектабельний район, де з лівого боку розташовувались вілли, а з правого – прибуткові будинки архітектора Юзефа Сосновського. Першу віллу на новій ділянці збудували Юліан Захаревич та його син Альфред, також відомий і видатний львівський архітектор та підприємець, їхній родинний дім – вілла «Юлієтка» - був складним нагромадженням новаторських прийомів і класичних форм, на стіні будинку був сонячний годинник. Зараз у цьому будинку розташований хостел.

Львівська політехніка
Львівська політехніка

Костел Серца Ісусова та монастир францисканок
Костел Серца Ісусова та монастир францисканок

Юліан Захаревич помер у 1898 році, похований на Личаківському цвинтарі.

Юрій Бірюльов. Захаревичі: Творці столичного Львова, 2010, видавництво «Центр Європи».

Український арт-календар Український арт-календар , Спецпроект з історії українського мистецтва
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram