Професійність як запорука розвитку сучасної держави

Сьогодні хочу торкнутися питання професійності. Не треба розповідати, як кожен з нас цінує високофахового лікаря, гарного вчителя, прискіпливого агронома, інженера чи бухгалтера. Це запорука нашого життя, отримання знань чи стійкості бізнесу. За останні роки життя навчило нас по-іншому дивитися на нашу армію і цінувати вмілих командирів та бійців у зоні АТО. Від них дуже багато залежить, а саме: чи зможе Україна стати дійсно незалежною державою.

Фото: facebook.com/police.gov.ua

Але і ми самі, тут, у мирному цивільному житті маємо наводити лад. Дуже важливо, щоб у нас, нарешті, повноцінно запрацювала і поліція, і судова система. Час PR-заходів пройшов і ми вже хочемо бачити реальну роботу. У всіх на вустах ситуація із поліцейським і розстріляним ним молодиком. Голова Національної поліції Хатія Деканоідзе у цей понеділок заявила «П’яний за кермом – злочинець». Підтримую! Тут все однозначно. Але дії поліцейських у цій ситуації зовсім неоднозначні! Не хочеться, щоб ця дуже прикра ситуація стала перешкодою для подальшої реформи поліції. Вона конче необхідна. В мене є питання, навіть не до цього поліцейського, а до людини, яка приймала його на роботу у поліцію. За яким принципом працюють комісії, що обирають майбутнього поліцейського? Які такі тести він проходив? Які навички він здобув під час своєї підготовки? Судячи з цього випадку, професійністю тут навіть не пахне, і вчився він, мабуть, здебільшого за зразками голівудських кінофільмів. А професія поліцейського дуже важка і далеко не кожному підходить. Враховуючи те, що більшість бувших міліціонерів було скорочено, постає питання, чи здатні нові поліцейські адекватно реагувати на позаштатні ситуації, чи їх межа – це патрулювання вулиць у нових автівках та усміхнені селфі із перехожими? Дуже хочеться сподіватись, що вони здатні на багато більше!

Як бачите, я дуже уважно стежу за реформою у МВС. І не лише стежу, а й особисто реагую. В кінці минулого року мене, як блогера інтернет-видання «Лівий берег», зацікавила публікація у цьому ж виданні, стаття під назвою «За лаштунками атестації Нацполіції або 33 друзів Олександра Вакуленка», розміщена молодим блогером Віктором Негановим, який є головою громадської організації "Міський рух на захист прав громадян "Народний Контроль". У статті наводилися факти зловживань зі сторони співробітників Головного слідчого управління Національної поліції та факти не зовсім коректної роботи атестаційної комісії, її працівників. Сказати, що мене зацікавила ця інформація – це нічого не сказати! Як на мене, людині, що багато років очолювала велику аграрну компанію, з великими перешкодами зі сторони минулої злочинної влади боролася за мандат Народного депутата, важливо знати, до чого можуть призвести незаконні дії слідчих органів. Не гаючи часу, ще 25 грудня, я подав Депутатське звернення на ім’я керівника ГСУ Національної поліції з проханням надати ґрунтовну відповідь за всіма наведеними у статті фактам.

Нещодавно, я отримав відповідь. Пропоную кожному ознайомитись із листом керівництва Національної поліції та скласти думку особисто.

Якщо коротко - з тексту відповіді випливає, що інформація, яка була наведена блогером, не відповідає дійсності. Більш того, діяльність цього ГСУ Національної поліції за минулий, 2015 рік принесла державі рекордні 68 млн гривень до державного бюджету. Виникає питання, кому не вигідна така активна робота слідчих, та хто організував публікацію недостовірної інформації.

На жаль, стосовно мого другого питання у Депутатському зверненні - принципів роботи атестаційної комісії, керівництво Національної поліції інформації у своїй відповіді мені не надало. Хочеться вірити, що вона проходить прозоро та кваліфіковано. Всі, хто був помічений у корупції, порушеннях закону, мають негайно піти, незважаючи на посади! Залишитися мають лише чесні, професійні люди, для яких у пріоритеті буде не вказівка керівника, а безумовне дотримання норм Закону. Тому що мені, як бувшому бізнесмену, а тепер народному депутату України, чітко зрозуміло, що без професійно підготовлених співробітників, реалізація реформи МВС неможлива. А, отже, побуксувавши ще рік-півтора вся ця недореформована служба може знову, як у гнітючі часи Януковича, лягти на плечі вітчизняного бізнесу та простих людей. Але сил вже ні у бізнесу, ні у людей немає. І ми вже не маємо права цього допустити!

Аркадій Корнацький Аркадій Корнацький , Народний депутат України
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram