І так для простоти розрахунків: заробітна плата - 10 000 грн. (офіційна). З цієї суми:- єдиний соціальний внесок - 3,6% = 360 грн.
- податок на доходи фізичних осіб - 20% = 2 000 грн.
- військовий збір - 1,5% = 150 грн.
- крім того, працедавець має сплатити єдиний соціальний внесок - 36,8% = 3 680 грн.
Таким чином, сумарна виплата державі складе: 6 190 грн. Тобто, працедавець має виплатити 16 190 грн., щоб працівник отримав 10 000 грн. чистими.
Йдемо далі. ПДВ та податки, які лягають на кінцевого споживача. Тобто, молода людина, купуючи товар/послугу сплачує як мінімум 40% в бюджет держави від бюджету власного споживання. Нехай бюджет споживання 5 000 грн., і сума, сплачена у держбюджет складе: 5 000*0,4= 2 000 грн.
Далі - заощадження. Щоб якимось чином зберегти кошти від річної інфляції у 50% молода людина розміщує депозит у розмірі 5 000 грн. на 1 місяць під 2% за цей період. Вона заробить 100 грн, з яких:
- 20% податок на доходи від депозитів - 20 грн.
- 1,5% військовий збір - 1,5 грн.
Всього 21,5 грн.
Тепер підсумок: з 16 190 грн, які підприємство виділяє на працівника більше 50% прямує у державний бюджет, а сумарна сума, відправлена у бюджет - близько 8 200 грн. складає 82% від заробітної плати. В іншому розрізі 8 200 грн. йде державі, близько 8000 грн. залишається у молодої людини.
Модель спрощена, не враховує ряд додаткових незначних платежів.
І невеликий факт: за 2014 рік держава повернула 5 000 грн. у бюджет від корупційних зловживань.