Підвищення стипендій як фактор заохочення до навчання

Не встигнувши оговтатись від «псевдопідняття» мінімалки удвічі, українці нещодавно почули ще одну «приємність», мова йде про зростання розміру стипендій.

Питання лакмусове, адже на початку осені точились запеклі дискуї про те, що з метою бюджетної економії, в ході розроблення кошторису, виношуються наміри скасувати, обмежити, іншим чином мінімізувати витрати степендіального фонду. І ось, на тобі, — підвищення.

Фото: Сергей Нужненко

Перед тим, як перейти до предметної оцінки того, як це відбуватиметься, зазначимо, що ментальний злам необхідний, якщо ми, як нація, хочемо мати шанси вирватись із замкнутого циклу бюджетних шоків, дефіцитів, бідності та у повній мірі використовувати природний потенціал країни, як територіальний, так і люський. Вважаю вірним те, що стипендію потрібно розглядати як різновид винагороди за успіхи у навчанні, а не я щось що само собою розуміється, з наступних причин (у даному контексті мова йде про академічні стипендії тих, хто навчається за «державним замовленням»).

Навчання, дотримання дисципліни — є, свого роду, трудовими обов’язками студента. Так, він ще не працює, однак це перехідний етап від безтурботного шкільного життя, до життя трудового, сповненого несправедливості та відсутністю соціальної рівності. Потрібно забути про те, що всі рівні та повинні отримувати одинакові блага, часи комунізму залишились в минулому, продемонструвавши свою нежиттєздатність, адже розшарування невідворотне, а в умовах стрімкого розвитку міжнародних економічних зв’язків, розмиттям кордонів та руху капіталу, більше отримує той, хто цього більше прагне, швидще адаптується докладає зусиль та працює, одвічне правило про те, що виживає сильніший, як ніколи актуальне сьогодні.

Тому, виплата стипендій повинна розглядатись як стимул, як винагорода за працю та сумлінність, дисципліну, які той чи інший студент визначає пріоритетнішими по відношенню до розваг та байдужого ставленню до навчання.

Звісно, з цією думкою можна не погодитись, але це не означає що той, хто не погоджується, прийшовши на роботу, почне отримувати таку ж саму зарплатню, як і той з його колег, який демонструє вищі, кращі результати, а своє обурення, при цьому, можна сховати глибоко у власну кишеню, саме туди де є пусте місце від недоотриманих у наслідок недопрацювання доходів.

Мотивація, типу, навчання це одне, а у реальному житті воно не знадобиться — це аргумент того, хто з часом і не працюватиме, так само як і не навчався. Того, хто освіту розглядає як щось традиційне, таке, яке проявляється у наявності диплому, який потрібен не йому, а його батькам, родичам чи ще комусь, не думаючи, що знання це його власний капітал, найцінніший, з тих, які він може закласти у якості власного фундаменту, адже подальше життя змушуватиме його постійно навчатись, а робити це паралельно з потребою заробляти на власне існування, з виконанням сімейних зобов’язання, вкрай непросто. У віці 17-23 років, довести такі мотиви, при «викривленій ментальності», — складно. Втім, фінансовий аргумент зрозумілий завжди, адже стипендію можна та потрібно розглядатии, як власний перший заробіток, який дає додаткове відчуття свободи, свободи витрат, які не контролюються батьками та є власними, заробленими коштами.

Повертаючись до предметного обговорення, Прем’єр Гройсман цього тижня на зустірчі зі студентами заявив, що розміри академічних стипендій будуть збільшені на третину, зокрема встановлюються підвищені розміри для відмінників та дефіцитних спеціальностей.

« … ми передбачаємо збільшення стипендій – ті, хто отримував 800 грн, зараз закладаємо, що вони будуть отримувати не менше 1100, відмінник буде отримувати 1600 грн, а за вузькими спеціальностями, наприклад інженер, буде отримувати трохи більше 2 тис. грн».

Зазначені плани та механізм їх реалізації знайшли своє відображення у проекті постанови Кабміну, який саме зараз проходить громадське обговорення організоване профільним міністерством.

Мова йде про документ, який передбачає внесення змін до порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 та змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2008 року № 165 «Деякі питання стипендіального забезпечення»

Варто відразу звернути увагу на те, що розподіл стипендій не зазнав змін, тобто як і раніше існуватимуть академічні стипендії та соціальні (призначатимуться на підставі нормативно-правових актів на отримання державних пільг і гарантій для окремих категорій громадян)

З 1 вересня 2017 року мінімальну звичайну академічну стипендію для студентів вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями “бакалавр”, “спеціаліст” або “магістр” планується встановити на рівні 1100 гривень на місяць.

Розмір соціальної стипендії для студентів вищих навчальних закладів І – ІІ рівня акредитації, які мають право на призначення соціальних стипендій, - 754 гривень на місяць; для студентів вищих навчальних закладів ІІІ - IV рівня акредитації, які мають право на призначення соціальних стипендій, крім зазначених у абзаці третьому цього пункту, - 1000 гривень на місяць.

Як студент може збільшити власний дохід

Перш за все, кожен ВИШ, на підставі типового поряку, розроблятиме Правила призначення академічних стипендій, які затверджуватимуться вченою радою, за погодженням із органом студентського самоврядування.

Для вирішення питань з призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги, заохочення за успіхи у навчанні, громадській, спортивній і науковій діяльності, наказом керівника навчального закладу утворюються стипендіальні комісії до складу якої входитимуть: керівник навчального закладу, представники фінансових підрозділів, декани факультетів (завідуючі відділеннями), представники органів студентського самоврядування, первинних профспілкових організацій осіб, які навчаються.

Академічні стипендії:

Відповідний документ передбачає декілька їх різновидів. Перший це ті, які засновані Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України (у тому числі, іменні), тощо.

Другий — звичайні академічні стипендії.

Третій — стипендії у підвищеному розмірі, які призначаються у 2-х випадках: а) за досягнення особливих успіхів у навчанні; б) студентам, які навчаються за спеціальностями (спеціалізаціями), визначеними Переліком спеціальностей (спеціалізацій) галузей знань для яких встановлюється підвищений розмір академічних стипендій.

Яким чином визначатимуться ті студенти, котрі отримуватимуть підвищені стипендії?

У першому випадку, коли мова йде про додаткову винагороду за особливі успіхи, зазначається, що ВИШ, у межах коштів, передбачених для виплати стипендії, призначають їх на підставі рейтингу успішності.

Це перше вагоме питання, яке досі неурегульоване, оскільки примірний порядок формування Рейтингу ще повинен бути затвердженим Міністерством освіти та науки, втім до нього включатимуться прямі виміри навчальних досягнень за результатами останнього навчального семестру по кожному курсу, кожному напряму підготовки на підставі успішності з кожного навчального предмету (дисципліни), з урахуванням участі студента у науковій, науково-технічній діяльності (творчій активності для мистецьких спеціальностей), громадському житті та спортивній діяльності. При цьому, складова успішності найвагоміша та складає не менше 90 відсотків рейтингового бала.

Визначатиметься діапазон балів, що їх може отримати особа. Якщо на дату закінчення семестрового контролю особа не виконала вимог навчального плану з певного навчального предмету (дисципліни) навіть за мінімальними критеріями, вважатиметься, що вона має незадовільні результати навчання.

До рейтингу не включатимуться особи:

— які протягом навчального семестру з будь – якого навчальної дисципліни набрали меншу кількість балів ніж визначена межею незадовільного навчання (такі особи вважаються такими, що не виконали вимоги навчального плану, внаслідок чого вони не допускаються до складання семестрового контролю та підлягають відрахуванню);

— станом на перше число місяця, що настає після закінчення семестрового контролю, мають академічну заборгованість;

— під час семестрового контролю здійснювали повторне складання контрольних заходів з метою покращання отриманих раніше оцінок.

Перед початком підведення підсумків кожного семестрового контролю, вчена рада відповідного навчального закладу, з урахуванням видатків на стипендіальне забезпечення, визначає однаковий для всіх курсів та спеціальностей (напрямів підготовки):

— ліміт стипендіатів, яким буде призначатись академічна стипендія Цей показник встановлюється у відсотках від фактичної кількості студентів денної форми навчання, які навчаються за державним (регіональним) замовленням

— ліміт осіб, яким призначаються академічні стипендії у підвищеному розмірі за особливі успіхи у навчання – у розмірі до двох відсотків від встановленого ліміту стипендіатів.

У разі, якщо за результатами навчання успішність студентів, є абсолютно відмінною (10-12 балів за дванадцятибальною або 5 балів за п'ятибальною шкалою) чи заняття найвищих рейтингові позиції , — розмір академічної стипендії збільшується на 45,5 відсотків, тобто з базового рівня у 1100 грн до1600 грн.

За особливі успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній або науковій діяльності студентам за поданням стипендіальної комісії навчального закладу можуть призначатися іменні або персональні стипендії навчального закладу — плюс ще 100 гривень, і це вже 1700 грн.

Студентам, які навчаються за спеціальностями (спеціалізаціями), визначеними додатком до цього Порядку, розмір мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії, призначеної згідно з пунктами 15-19 цього Порядку, збільшується на 27,2 відсотка.

Тобто, якщо, припустимо студент має право за результатами навчання право на підвищену академічну стипендію, а на додачу до цього щей навчається за пеіними спеціальностями, він має можливість на підвищити власний дохід ще на 27,2 %. тобто 1700+27,2%=2162 грн, а якщо база 1600 грн, то відповідно 20135 грн.

Цікавий оновлений перелік, який демонструє, у тому числі, галузі економіки країни, у яких відчувається кадровий голод, і як можна помітити, ні медиків ні юристів у ньому немає, дефіцит викладачів, науковоємних спеціалізацій та промислових. Загалом важлива інформація для тих, хто тільки обирає майбутню професію, оскільки демонструє прийдешній попит на працю, яка буде затребувана в Україні.

Є і підстави припинення виплат академічних стипендій, про які не варто забувати, на ряду із успішністю, до них додано у якості фінансової санкції, порушення стипендіатом вимог статуту (положення) навчального закладу або правил внутрішнього розпорядку навчального закладу, за обставин, визначених його статутом (положенням), можливість за рішення керівника навчального закладу, за пропозицією та поданням стипендіальної комісії.

Вичерпний перелік обставин, за якими стипендіальна комісія може прийняти рішення щодо позбавлення стипендіата стипендії або призупинення її виплати на певний строк, визначається правилами призначення стипендії.

Таким чином, студентам варто буде знайомитись як з правилами, так і статутом, а не просто знати про те, що він існує. Незнання, як відомо не звільняє від відповідальності, перші кроки у доросле життя, як говорять на випускних у школах.

Загалом, немає нічого надзвичайного у нових правилах, звісно є питання про обсяги фінансування, які закладатимуться для фінансування фондів ВИШів, про поряд формування рейтингів, тощо. Втім, для студента, який вчиться для себе, а не «для того дядька», мотивація повинна бути одна, будь кращим, докладай зусиль і як результат, за великим рахунком, якщо порівняти рівень максимальної академічної стипендії, припутимо, з рівнем мінімальної пенсії, який закладається до Державного бюджету України, то навчаючись студент має можливість заробляти більше, ніж його дідусь чи бабуся, які пропрацювали декілька десятків років. Неприємне порівняння, втім від цього воно не стає менш реальним. 

Андрій Вігірінський Андрій Вігірінський , Правник, аналітик
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram