Міністерство аграрної політики та продовольства України
«За оцінками незалежних експертів, реформування у сільському господарстві є одним із найбільш прогресуючих», – наголосив міністр Олексій Павленко. За даними Національної Ради Реформ, за 9 місяців прогрес Мінагрополітики у виконанні завдань на 2015 рік оцінюється на 80%.
Як він зазначив, реформа в сільському господарстві України має на меті забезпечити продовольчу безпеку країни та конкурентоспроможність вітчизняної продукції на внутрішньому ринку, утвердити лідерські позиції України на світовому ринку продовольства та сільськогосподарської продукції, забезпечити прозорість та прогнозованість аграрної політики. Незалежними фахівцями визнано суттєвий прогрес у реформуванні АПК України.
У той же час не все так безхмарно та оптимістично на стадії реалізації конкретної концепції.
Пропонуємо зупинитися на окремому аспекті сільського господарства, на який профільному Міністерству варто звернути увагу, оскільки він як може мати експортний прогнозний потенціал, так і напряму впливає на продовольчу безпеку всередині країни.
Із початку жовтня на біржі в Нью-Йорку березневі ф’ючерси на цукор підвищилися в ціні за фунт на 11 % (до 14,43 цента), що є максимальним приростом вартості серед усіх 22 сировинних товарів.
Згідно з прогнозами International Sugar Organization (ISO) через негативний вплив природного феномена Ель-Ніньо урожай цукроносних культур знизиться в наступному сільгоспроці, а дефіцит підвищиться більш ніж удвічі – до 6,2 млн тонн.
В Україні посіви цукрового буряка зменшилися майже на 30%. Відповідно, у нинішньому сезоні виробництво цукру становитиме 1,2 млн т, що приблизно на 42 % менше, ніж показник минулого року.
Галузева асоціація «Укрцукор» прогнозує, що виробництво цукру в Україні у 2015–2016 маркетинговому році (вересень–серпень) становитиме 1,1-1,15 млн т.
За підрахунками Мінагрополітики, якщо вдасться зберегти споживання цукру на рівні 37 кг на душу населення, попит на внутрішньому ринку в 2015–2016 м. р. становитиме 1,57 млн т.
Перехідні залишки з 2014–2015 м. р. – приблизно в 500 тис. тонн, що дозволяє покрити нестачу виробництва нового маркетингового року.
Обсяги експорту в цього товару протягом останнього десятиріччя зазвичай коливалися в межах від 1 до 7 % від пропозиції на внутрішньому ринку України.
Таким чином, з урахуванням експорту, квоти на який Україна вже використала, на внутрішньому ринку утвориться дефіцит пропозиції, який матиме наслідком подорожчання продукції для споживачів, а також дотично вплине на вартість продукції, яка в структурі виробництва має таку складову, – в першу чергу це кондитерські вироби, консервації тощо. Фактично, в наступний маркетинговий 2016–2017 рік Україна увійде з майже порожніми залишковими складами цукру, що, за відсутності належної політики Уряду, матиме подальше стрімке зростання цін на цю товарну продукцію.
Тому принаймні для збереження рівня цін на внутрішньому ринку міністерству варто включити до власних прогресивних планів на наступний рік програму та умови, спрямовані на стимулювання додаткового посіву цукрового буряку.
Додамо, що Уряд скасував державне регулювання цін на цукор і ми отримуємо всі передумови, аби ціни на зазначений товар у найближчій перспективі тільки зростатили.
До кінця року українцям, які споживають цей товар, варто формувати запаси або ж відмовитися від нього – корисніше для здоров’я).
Кабінет Міністрів України
Міністерство фінансів України
Цікаво розвивалася цього тижня ситуація навколо національної грошової одиниці, яку незвично лихоманило в бік знецінення.
Незвично, оскільки напередодні будь-якого волевиявлення населення, як правило, влада намагається створити ілюзію стабільності та благополуччя.
Що ж, повторити минулорічний «подвиг», коли на стримування курсу гривні було використано декілька мільярдів доларів золотовалютних резервів, цього разу НБУ не дозволяє МВФ.
Слід зазначити, що на сьогодні в Україні спостерігається повний хаос у питаннях погодженої діяльності профільних фінансових інституцій.
Рейтинги, політичні чвари починають переростати з площини внутрішньої, коли міжнародна спільнота цього не помічала, а власне населення звикло й не зважало, у площину, від якої прямо залежить фінансове благополуччя країни.
До прикладу, цього тижня було повідомлено про те, що Міжнародний валютний фонд може призупинити програму фінансування України, якщо парламентський комітет з питань податкової та митної політики внесе до парламенту свій проект податкової реформи. Про це зазначила голова відповідного комітету Ніна Южаніна. З її слів, постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше сказав, що за умови реєстрації законопроекту зараз він зробить заяву про те, що місія МВФ не підтримує нашу реформу. Це матиме негативний результат для країн-донорів України, які прислухаються до думки Фонду.
За словами Южаніної, вирішено зареєструвати законопроект у понеділок, тобто після голосування на виборах.
«Я думаю, це призведе до того, що ми сядемо з Наталією Яресько за стіл переговорів і будемо шукати компроміси щодо скасування пільгового режиму оподаткування ПДВ для аграріїв, зниження ставки ПДВ тощо. Це позиція парламентського комітету», – зазначила вона.
А за повідомленням Міністерства фінансів, напрацьована депутатами та експертами модель податкової реформи призведе до втрат бюджету в розмірі 207 млрд гривень.
Чому ми говоримо про відсутність спільної позиції та загравання з майбутнім країни? Все дуже просто. Наведемо декілька цитат із виступу міністра фінансів України Наталії Яресько, озвучених тиждень тому, по приїзді з заокеанського вояжу: «С начала года Украина получила от международных партнеров почти $10 млрд финансовой помощи. За счет этих денег мы возобновляем резервы НБУ. Мы финансируем расходы госбюджета. До конца этого года Украина имеет возможность получить дополнительно еще около $ 4 млрд. Из них очередной транш МВФ $ 1,7 млрд и еще 2,3 млрд средства других наших международных партеров. Получение этих денег напрямую зависит от того, продолжит ли Украина движение в рамках реформ. И не менее важно, насколько качественными эти реформы будут. Мы должны договориться по изменениям по налогам, исходя из граничного дефицита госбюджета 3,7%».
«У нас очень хорошие отношения с МВФ, разочарования у них нет. Есть ожидания, и мы пока что их не оправдали. И не по одному вопросу, а по нескольким. В частности, это налоги. Их можно уменьшать. МВФ нам не скажет "нет". Но нужно представить проект уменьшения расходов… МВФ уехал, потому что мы не готовы сказать, как сбалансировать этот вопрос. Если мы хотим получить деньги в этом году, мы должны принять это решение в ближайшее время. Миссия МВФ в очередной раз приедет через одну-две недели после выборов».
«Я просила наших иностранных партнеров удвоить объем предоставления нам финансовой поддержки с $ 7,5 млрд, которые были обещаны, до $ 15 млрд. Эти деньги нужны, чтобы обеспечить реальное увеличение внутренних иностранных инвестиций в нашу экономику, реальный рост рабочих мест, заработных плат и пенсий».
Резюме: якщо реформ немає, то немає фінансування; якщо немає фінансування, забудьте про зростання міжнародних резервів та фінансування бюджетних видатків.
Позиція щодо податкової реформи справедлива: скорочення доходів бюджету за рахунок зменшення ставок оподаткування, на яких піариться парламентський комітет, має супроводжуватися скороченням бюджетних витрат – це логічно і розумно. Правило просте: заробляєте менше, то й витрачайте менше.
Фахівці та представники міжнародного валютного фонду вимушені вдаватися до шантажу, щоб примусити українських політиків думати в напрямі порятунку країни.
Не отримавши та маючи вже зараз примарні надії на отримання в цьому році допомоги в розмірі $ 4 млрд, український Уряд не вживає жодних дій, але просить подвоїти обсяг допомоги. Плачевний стан української економіки значно гірший, ніж може видаватися. І це в тому числі розуміють міжнародні рейтингові інституції. Так, Міжнародне рейтингове агентство Fitch цього тижня погіршило прогноз зниження ВВП України з 9 % до 10 % за підсумками 2015 року. Рейтинги українських банків швидше за все залишаться на нинішньому слабкому рівні в близькому майбутньому.
Крім того, агентство наголошує, що обмеження на готівковому і валютному ринках є важливими елементами, які підтримують банківський сектор. Fitch не очікує, що ці міри будуть повністю зняті найближчим часом.
У той же час перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів розповіла цього тижня про очікування міністерством від Нацбанку скасування або послаблення валютного регулювання.
Стосовно цього напередодні висловилася і глава НБУ: «Мы – однозначно за либерализацию. Я вообще не вижу там никаких проблем. Мы это планируем и будем это делать. И я за то, чтобы делать это быстрее, чем планирует МВФ. На мой взгляд все основания для этого есть».
Цікаво, кого хочуть переконати в покращенні стану справ та в самостійності під час прийняття стратегічних економічних рішень у НБУ? Курс гривні знижується вже далеко не під впливом мілітарних факторів, а в силу виснаження економіки та бездіяльності чиновників і політиків. За таких умов знімати обмеження МВФ не дозволить, а тому проведіть аналогію з питанням податкової реформи, недотриманням програми, припиненням фінансування не тільки МВФ, а й Світовим банком, ЄБРР, відсутністю підтримки у питанні виплати боргу РФ у грудні цього року.
Дуже хотілося, щоб владні представники переламали власні лобістські й меркантильні інтереси та почали думати головою і працювати хоч трохи на країну, бо поки вони доводять її до повного фінансового краху.
«Кадровий голод»
Окремий блок у цьому тижневику хотілося б присвятити кадровій темі формування органів державної влади.
Минулого тижня «Публічний аудит» зазначав, що Номінаційний комітет при Уряді не зміг обрати гідного кандидата на пост генерального директора енергогенеруючої компанії «Центренерго».
«Гідних кандидатів не знайшли. Знову. На конкурси подаються нинішні керівники, колишні, і директори інших держкомпаній. Їх-то ми й не хочемо! Замкнуте коло. Де нові обличчя?», – додав тоді Абромавичус.
6 жовтня 2015 року Комітет з призначень керівників особливо важливих для економіки підприємств, що працює при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, розглянув кандидатів на посаду керівників державних компаній «Укрспецекспорт» та «Укрспирт» і не підтримав жодної з кандидатур через низьку кваліфікацію претендентів.
Низька якість претендентів – це проблема, і вирішити її можливо, лише змінивши застарілу систему оплати праці керівників. Прем'єр-міністру України було надіслано листа з проханням підтримати постанову з впровадження ринкової систему зарплат.
На сьогодні тривають конкурси на посади керівників ще дев’яти важливих для економіки підприємств, а саме: ПАТ «Центренерго», ДП «Регіональні Електричні мережі», ДП «Укрінтеренерго», Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького, ДП «Антонов», ДП НЕК «Укренерго», ПАТ «Укртранснафта», УДППЗ «Укрпошта», ДП «Міжнародний аеропорт Бориспіль».
Цього ж тижня було опубліковано низку повідомлень щодо кадрових рішень. Так, за результатами перевірки, проведеної Міністерством юстиції України, Арсеній Яценюк вимагає від Голови Державної фіскальної служби України невідкладно виконати закон про очищення влади і звільнити 42 % центрального апарату ДФС і 15 % апарату обласних підрозділів служби.
Водночас цього ж тижня директор департаменту з питань люстрації Мін'юсту Тетяна Козаченко заявила: «Міністерство фінансів, Національне агентство з питань державної служби, Секретаріат Кабміну поставили питання про притягнення самого Насірова до дисциплінарної відповідальності».
Козаченко уточнила, що Насіров, зокрема, призначив керівником управління Фіскальної служби в Києві Людмилу Демченко, яка підпадає під дію закону «Про очищення влади».
За її словами, глава Фіскальної служби повинен був знати про цей факт, коли призначав Демченко на посаду.
З цих двох повідомлень не складно зрозуміти, що кардинальної зміни в підході до формування кадрової структури державної служби в Україні не відбувається.
І надалі пріоритет віддається поняттям лобізму, «свій», «чужий», але не професіоналізму.
Крім того, доки ці критерії в нас переважають, думки про те, що ці призначенці працюють в інтересах держави, є ілюзорними. Такі люди йдуть заробляти капітал, відстоювати інтереси власних та наближених бізнес-структур. Їх професійні риси відходять на другий план.
Варто розуміти, що позиція Міністра економічного розвитку стосовно належної грошової винагороди є справедливою не тільки по відношенню до стратегічних підприємств України. Вона стосується всього апарату державних службовців та правоохоронців.
Виконавши доручення Арсенія Петровича, звільнивши всіх працівників, виникне питання із заповненням вакансій, і вивільнені місця у більшості випадків (йдеться про рядові посади), заповнюватимуть випускники вишів без досвіду роботи та ті працівники, які безальтернативно повинні відпрацювати на державу, оскільки навчались за державним замовленням.
Отримавши першу заробітну плату та зрозумівши, що її вистачає в кращому випадку на місячний проїзд у громадському транспорті на ту ж роботу, молоді фахівці підуть второваною стежкою старожилів — корупції.
Професіоналізм, робота, винагорода за працю та корупція є пов’язаними явищами, причому нерозривно.
Таким чином, ми знову повертаємося, хочемо цього чи ні, до вимог МВФ про реформування підходу до функціонування державної служби як такої.
У цьому ключі цікавою є інформація про схвалення Урядом основних засад змін до Конституції України, які мають забезпечити проведення судової реформи та формування нової ефективної судової системи в Україні.
Міністр юстиції Павло Петренко наголосив, що українцям не варто переживати через можливу відсутність необхідної кількості спеціалістів.
Україна має достатній кадровий резерв для проведення такої реформи. Щороку вітчизняні внз випускають понад 12 тис. юристів, у державі працює близько 40 тис. адвокатів, 8 тис. нотаріусів та декілька тисяч науковців, які викладають у вишах. Усі вони могли б взяти участь у відкритих конкурсах на суддівські вакансії.
«Має бути прибраний політичний вплив на суддю при його призначенні, переміщенні з посади на посаду, при його кар’єрному рості чи звільненні. Ці всі функції будуть передані оновленому складу Вищої ради юстиції, яка, в свою чергу, буде позбавлена політичних впливів і до складу якої в більшості буде входити саме суддівська спільнота», – зауважив Павло Петренко.
Оптимізм пана Павленка без докорінних змін у системі оплати праці не вартий нічого.
Жоден нотаріус, успішний юрист-практик, який готовий відмовитися від корупційної складової в потенційній професії, не покине власну роботу, якщо не розумітиме, що його життєвий рівень, а відповідно й забезпечення родини, не постраждають. Це аксіома.
А випускники вишів, по-перше, не відповідатимуть кваліфікаційним вимогам, які висуваються до суддів, по-друге, не варто забувати про якість судочинства у виконанні недосвідчених юристів.
Деякого прогресу в питанні оплати праці цього тижня досягнуто на рівні Міністерства внутрішніх справ: йдеться про поки ще нестворений департамент кіберполіції Національної поліції. Так, постановою Кабінету Міністрів від 13 жовтня 2015 р. № 832 встановлено верхню межу виплат загального грошового забезпечення в межах 30 тис. грн. Поряд з цим на сьогодні не визначено або ж принаймні не оприлюднено інформації про структуру департаменту, штатну чисельність працівників – відповідно, яким буде загальний фонд оплати праці, невідомо.
Встановлення верхньої межі означає, що розмір грошової винагороди може бути диференційованим, тому залишається висока ймовірність того, що рядові працівники не отримуватимуть таку гучну цифру. Однак самореклама як з уст міністра, так й очільника Уряду щодо цього, була на висоті.
На нашу думку, в Україні достатньо професійних людей із високими моральними та патріотичними настроями, однак їх заробітна плата, на відміну від губернатора Одеської області, фінансуватиметься в межах фонду оплати праці, і її на сьогодні недостатньо для прожиття та забезпечення родини, виховання дітей і особистого розвитку.
Відповідно, ринок праці особливо не відрізняється від будь-якого іншого ринку – хочете отримати хороше, запропонуйте соціальний пакет та заплатіть стільки, скільки ця робота справді коштує. Тоді й вимагати від службовця можна і потрібно. Інакше – це перетасовування чиновників з однієї колоди до іншої, коли змінюватиметься лише посада та назва відомства на ній, а менталітет і принципи організації роботи залишаться тими ж.
Енергоефективність та контроль за будівництвом доріг – що спільного?
Цього тижня відбулась конференція «Удосконалення місцевого екологічного планування та розвиток екологічного громадянського суспільства в Україні: міста, як рушії сталого розвитку в Україні», на якій була присутня Джуді Гарбер, в. о. заступника Держсекретаря США в справах міжнародної політики щодо Світового океану, довкілля, науки і технологій.
Під цю конференцію та високу гостю Уряд у середу затвердив Примірний енергосервісний договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно зі споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.
Причому, затвердження такого договору за відсутності інвесторів та розпорядника коштів попахує черговим формалізмом та окозамилюванням.
За розрахунками Держенергоефективності, щоб провести повну термомодернізацію житлового комплексу необхідно 35 млрд євро, у тому числі 8,2 млрд євро до 2020 року.
Агентство, зі слів його очільника, працює над створенням Фонду з енергоефективності і не втрачає жодної можливості для співпраці з міжнародними організаціями, фінансовими установами, інвесторами для обговорення концепції такого фонду, механізму його роботи та наповнення.
Як стверджує С. Савчук, на сьогодні близько 100 тис. бюджетних установ потребують проведення термомодернізації, яка дозволить зекономити у 2020 році до 100 млн куб. м газу та інших ресурсів за рік. «Енергосервісний договір дозволить при зменшенні споживання тепла, електроенергії та інших енергетичних послуг залишати частину різниці між запланованими і реально витраченими коштами інвестору (80–90 %) у рамках договору, а іншу частину вже спрямовувати до місцевого або державного бюджету (10–20 %)», – зауважив голова Агентства.
Фонд, який протягом чотирьох років освоїть $ 8,2 млрд іноземних інвестицій, – це ласий шматок.
Здавалось би, до чого тут дороги?
На початку тижня підписано тристоронній меморандум про започаткування в Україні міжнародної ініціативи з забезпечення прозорості в будівельній галузі CoST (Construction Sector Transparency Initiative).
В Україні проект буде реалізовано незалежною Консультативно-наглядовою групою (КоНГ), до якої увійдуть представники Уряду, приватного сектору та громадських організацій. Вони здійснюватимуть нагляд за процедурою розкриття інформації в рамках визначених проектів, стежитимуть за тим, щоб дані про державні інфраструктурні проекти були зрозумілими й доступними для читача, а також розширять можливості впливу громадськості на процеси контролю та аудиту.
Пілотними для тестування стандартів CoST обрано чотири проекти в дорожньому секторі: виконання робіт на автомобільній дорозі Н-01 Київ–Знам’янка, проект реконструкції автомобільної дороги М-03 Київ–Харків–Довжанський на ділянці Лубни–Полтава, проект «Дороги карпатського краю», а також виконання ремонтних робіт на автомобільних дорогах загального користування в 2015 році.
Світовий банк надасть Україні грант у сумі $ 120 тис. на реалізацію CoST, що дозволить протягом наступних 18 місяців підтримувати систему в Україні і розкривати інформацію для населення.
Таким чином, Світовий банк та ЄБРР, які фінансують проекти будівництва автомобільних доріг в Україні, самостійно фінансують і систему контролю за освоєнням цих коштів – це, з-поміж іншого, говорить і про рівень довіри до тих очільників відомств та міністерств, які на сьогодні управляють галуззю.
Крім того, значно вагомішим є фактор відсутності довіри до вітчизняних органів системи контролю під час як виконання робіт, так і формування фінансової звітності.
Загалом, якщо простежити тенденції, які мають місце в Україні на стадії контролю, то ми можемо бачити, що аудит фінансової діяльності державних підприємств та установ здійснюється представництвами Великої четвірки аудиторських компаній.
Тепер якість доріг контролюватимуть за кошти міжнародних фінансових організацій.
Виникає питання: навіщо державі внутрішні власні органи контролю, якщо роботу виконують іноземці, виконують її якісніше в силу незаангажованості, і тут ми знову повертаємося до попереднього розділу тижневика, чому вітчизняним контролерам властива заангажованість.
Зважаючи на обсяг коштів, якими потенційно управлятиме Фонд енергоефективності, дуже сподіваємося, що за його діяльністю стажитимуть з не меншою пильністю як внутрішні національні, так й окрема інституція міжнародного контролю.
І на завершення…
Цього тижня НАК «Нафтогаз України» повністю розрахувався з ПАТ «Укргазвидобування» за попередні роки та оплатив газ, вже реалізований населенню.
Заборгованість за придбаний у минулі роки газ становила 2,2 млрд грн, за газ, що був придбаний у 2015 році, – 5,9 млрд гривень.
У світлі цього повідомлення пригадується нещодавнє інтерв’ю новопризначеного Голови Правління ПАТ «Укргазвидобування», який зазначав, зокрема, про фінансовий стан компанії.
Загальне падіння обсягу видобутку в цьому році сягнуло 4 %, при цьому «Укргазвидобування» – єдина компанія, газ видобутку якої використовується для потреб населення.
Ось, що він зазначив стосовно фінансового стану, не беручи до уваги заборгованості перед бюджетом у розмірі 3,6 млрд грн, яка існувала на час його призначення і на цей момент вже погашена: «На компании висят банковские кредиты в размере 3,1 млрд грн, по которым только одних процентов в год нужно выплачивать 650–700 млн гривен».
«…. до сих пор компания поддерживала уровень добычи газа преимущественно за счет нового бурения. То есть, бурится скважина и добывается газ. Если скважина истощается – переходят на новую площадь. Это – нормально, если у вас есть большое количество лицензий. Но у «Укргазвыдобування» – катастрофическая нехватка новых площадей. К примеру, с 2007-го по 2013 год были получены всего четыре новые лицензии! За это время частники получили десятки. Всего же было распределено свыше 100 лицензий».
Які висновки напрошуються з цих повідомлень? Компанія, газ видобутку якої використовується для населення, і за рахунок нарощення її видобутку можна зменшити тариф для населення, умисно ставилася й ставиться в умови, за яких фінансові зобов’язання не дозволяли їй нарощувати видобуток родовищ та брати участь у придбанні ліцензій на розвідку нових.
Зрозуміло, що корупційна складова у внутрішніх витратах компанії теж мала місце і досягала легендарних розмірів. Однак у цьому випадку цікаве інше: НАК «Нафтогаз України», отримавши в минулому році державну підтримку в рекордних розмірах (понад 100 млрд грн), продаючи зараз населенню природний газ за тарифом, що на 20 % перевищує ринкову вартість імпортного газу, не вважав за потрібне розраховуватися з видобувним підприємством.
При цьому збиток у тому числі завдавався державному бюджету, оскільки сплата ренти відбувається не касовим методом а авансовими платежами. І лише зараз проведено ці розрахунки, погашено заборгованість із ренти, тобто наповнено бюджет, і, можливо, буде погашено заборгованість за комерційними позиками.