Основні позиви запропонованих Кабміном змін ГО «Публічний аудит» умовно розділила таким чином:
1. Збільшення доходів держбюджету на 22 млрд грн, до 498 млрд грн, за рахунок додаткових надходжень від податку на додану вартість (аналізувалось у попередній публікації).
2. Середньорічний курс гривні до долара розрахований урядом на рівні 21 грн за долар. «Зараз за розрахунками, незважаючи на курс на ринку на рівні близько 25-ти, ми хоч не отримали офіційної позиції Нацбанку, але за погодженням з міжнародними кредиторами, на нинішньому етапі ми оцінюємо середньорічний курс на рівні 21», — сказав Яценюк. Він висловив сподівання, що Нацбанк зробить усе, щоб вирівняти курс гривні, додавши, що програма з МВФ є одним із основних елементом допомоги НБУ для стабілізації курсу.
Саме на другій тезі ми й зупинимось більш детально в цій публікації.
На сьогодні офіційний курс гривні до долара становить 26 грн/1$.
Якщо за основу для визначення показника падіння цінності національної грошової одиниці за останні 2 тижні взяти курс, закладений у Державний бюджет на 2015 рік, прийнятий у грудні 2014 року, тобто 17 гривень, отримаємо падіння в обсязі 52 %.
Аналогічний розрахунок із запланованим Урядом у проекті змін до бюджету курсом у 21 грн/1$ дає нам знецінення гривні на рівні 23,5 %.
Фактичне зростання доходу Державного бюджету України матиме місце тільки за рахунок знецінення вартості гривні. Від чого зростуть надходження ПДВ із ввезених із-за кордону товарів.
Разом із цим, на думку «Публічного аудиту», Урядом не враховано, що купівельна спроможність населення товарів імпортного походження знизиться. Відповідно й обсяг імпорту за рахунок цього зменшиться.
Іншим негативним проявом стане зменшення обсягу внутрішнього виробництва за рахунок підвищення собівартості виробництва та падіння попиту, оскільки зростання доходів населення пропорційно до рівня девальвації гривні є малоймовірним.
Ще одним аспектом, на якому необхідно зупинитись, — це те, за рахунок чого вдасться з сьогоднішніх 26 грн/1$ вирівняти курс і привести його до показника в 21 грн/1$, озвучених прем’єр-міністром.
Відповідь на це питання простежується в інших офіційних повідомлень уряду:
«Програма з Міжнародним валютним фондом є одним з основних елементів допомоги Національному банку України для стабілізації курсу, «оскільки це безпосередньо відповідальність Центрального банку»: «Сподіваюся, що Національний банк України зробить все, що в його силах і що передбачено в Конституції і в законі України про Національний банк, щодо стабілізації курсу гривні і стабілізації банківського сектору», — зазначив Прем’єр.
Глава Уряду щодо показника інфляції зазначив, що він об'єктивно пов’язаний і з курсом гривні, і з адміністративним зростанням цін: «Ми оцінюємо інфляцію поточного року на рівні 26%».
Згадана вище відсутність офіційної позиції НБУ щодо очікуваного курсу гривні до долара, яку можна було б закласти в проект змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», викликає занепокоєння та свідчить або про відсутність скоординованих дій між Центробанком та Урядом, або ж про те, що Регулятор не в силі спрогнозувати курс.
Складно при цьому не згадати: 30 грудня 2014 року в «новорічному зверненні» Голова НБУ процитувала Ст. 6 Закону України «Про Національний банк», що при виконанні своєї основної функції НБУ має виходити з пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі.
«Цінова стабільність – це насправді стабільність наших цін, це інфляція, це ніяк не курс долара до гривні. Тобто перше, за що відповідає Національний банк, – це за цінову стабільність в країні і за стабільність банківської системи».
А ось очільник Уряду говорить про те, що інфляція породжується курсом, – і це черговий раз підтверджує відсутність злагодженої позиції між двома ключовими на сьогодні органами.
У будь-якому випадку варто розуміти, що в таких умовах міжнародна допомога, якої так очікує Уряд, НБУ та вся Україна, буде витрачатися на ті ж цілі, що й раніше: валютне таргетування НАК «Нафтогаз України»; погашення міжнародних зобов’язань. Якщо ж говорити про необхідність укріплення гривні до рівня 21 грн/1$, то значна частина коштів, отриманих від МВФ, повинна піти на інтервенції НБУ на міжбанківський ринок для задоволення попиту.
Крім цього не варто забувати, що об’єктивним наслідком дій Уряду та НБУ, пов’язаних зі зниженням офіційного курсу гривні до долара, стане збільшення в гривневому еквіваленті валютних платежів, які здійснює Держава.
У світлі цього навіть здешевлення закупівельної ціни на природний газ РФ до $300 у результаті перетворення в зростання його вартості для населення та промислових споживачів у гривневому еквіваленті: $300 x 21 грн= 6 300 грн, плюс ПДВ, надбавка, вартість транзиту і цілком ймовірним стає показник вартості 1000 куб. м. газу понад 8000 грн.
Додамо до цього зобов’язання Уряду привести рівень тарифів на газ для населення до ринкових та обґрунтованих, і ціна газу для населення може стати просто захмарною.
Таким чином, індекс інфляції за тарифами на енергоносії для населення у цьому році, за прогнозом «Публічного аудиту», швидше за все перевищить 50 %. Адже крім того, що теперішні ціни потрібно індексувати пропорційно до падіння курсу гривні (а це плюс 24 %), до цього показника ще слід додати неминуче підвищення тарифів задля приведення їх у відповідність до економічно обґрунтованих та ринкових, що є вимогою МВФ.