ГоловнаБлогиБлог Amnesty International

Хронологія конфлікту на сході України

Конфлікт, який розгорнувся на сході України весною 2014 року, призвів до тисяч смертей, гуманітарної катастрофи в Донбасі та кризи біженців та внутрішньо переміщених осіб.

На практиці збройні конфлікти неминуче несуть руйнівні наслідки для мирного населення, території, де відбуваються бойові дії, та, безумовно, для учасників конфлікту. 

Проте існують закони війни, закріплені в Женевських конвенціях, які мають на меті захист цивільного населення та об’єктів, а також тих, хто не бере активної участі у бойових діях.

Викрадення, катування, позасудові страти та невибіркові атаки є порушеннями законів війни та здійснювалися обома воюючими сторонами на сході України, що втягнуті у конфлікт.

Викрадення і тортури на сході України

Хронологія подій

До квітня озброєні противники нового уряду в Києві зайняли адміністративні будівлі, включно з управліннями міліції і служби безпеки у Донецьку, Луганську і кількох менших містах, та взяли під контроль значну частину Донбасу.

15 квітня уряд оголосив про початок «антитерористичної операції». На цьому етапі ситуація швидко переросла у збройний конфлікт між урядовими силами і сепаратистськими озброєними групами, яких підтримує Росія.

В липні 2014 Amnesty International опублікувала доповідь, в якій задокументувала викрадення і тортури, скоєні збройними угрупованнями сепаратистів і українськими силами.

Проукраїнські сили впевнено просувались до кінця серпня, допоки Росія збільшила своє таємне військове втручання в Україні.

Amnesty International була першою міжнародної правозахисною організацією, яка надала докази участі Росії у конфлікті та визнала конфлікт міжнародним.

Домовленість про припинення вогню між воюючими сторонами, досягнута на переговорах в Мінську, Білорусь, у вересні, лише зменшила масштаб бойових дій.

В опублікованій у жовтні 2014 доповіді Amnesty International «Позасудові страти під час конфлікту в східній Україні» були представлені результати дослідження тверджень про страти та інші навмисні вбивства зі сторони проросійських сепаратистів та прокиївських сил.

Після того, як де-факто влада Донецька і Луганська провела «вибори» 2 листопада, Києв відкликав свою пропозицію обмеженої автономії для регіону.

Активні бойові дії поновилися в середині січня після обстрілу автобусу у Волновасі, в результаті якого загинуло 10 мирних жителів і 18 було поранено.

Подальша серйозне відновлення бойових дій, в тому числі у Донецьку та Дебальцевому, мала наслідком жахливі втрати серед цивільного населення.

У лютому 2015 Amnesty International зібрала жахливі докази загибелі цивільних осіб внаслідок невибіркових атак в Донецьку і Дебальцеве.

Кровопролиття цивільного населення під час невибіркових обстрілів на сході України

12 лютого у Мінську в форматі “нормандської четвірки” була узгоджена нова мирна угода. Її підписали участники контактної групи у складі представників ОБСЄ, України, Росії та а керівників самопроголошених "ДНР" та "ЛНР".

Хоча положення угоди не були повністю реалізовані, інтенсивність бойових дій значно зменшилась. Попри це, в деяких місцевостях збройні зіткнення тривають досі. Багато хто побоюється, що в будь-який час можуть відновитися більш інтенсивні бойові дії.

Опублікована у травні 2015 доповідь Amnesty International Зломлені тіла: тортури і позасудові страти на сході України наводить переконливі свідчення частих та широкомасштабних порушень щодо полонених зі сторони різних викрадачів по обидві сторони конфлікту.

Станом на травень 2015 року понад 6000 людей загинуло в результаті конфлікту.

Чому необхідна ратифікація Римського статуту?

Практично всі порушення законів війни в ході конфлікту не були розслідувані, а порушники продовжують насолоджуватись своєю безкарністю.

Українська влада в значній мірі продемонструвала як своє небажання, так і неспроможність розслідувати воєнні злочини на території Донбасу.

Альтернативним органом, який міг би розслідувати порушення, є Міжнародний кримінальний суд (МКС). МКС кримінально переслідує осіб, підозрюваних у скоєнні актів геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, зокрема, але не виключно, - катувань, позасудових страт і насильницьких зникнень.

Україна підписала Римський статут в 2000 році, але досі не ратифікувала цей установчий документ МКС. Таким чином, юрисдикція МКС не поширюється на території України, а також на її громадян.

Україна повинна ратифікувати Римський статут з тим, щоб уможливити розгляд Судом злочинів згідно з міжнародним правом, скоєних під час конфлікту. Необхідно також ретроспективно прийняти юрисдикцію МКС щодо усіх злочинів, скоєних до ратифікації Римського статуту. Усі воєнні злочини, скоєні на території Донбасу, необхідно терміново і неупереджено розслідувати, а винних притягнути до відповідальності.

Даний матеріал опубліковано в просвітницьких цілях для підтримки кампанії Amnesty International за ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду в Україні. Приєднання України до Міжнародного кримінального суду дозволило б цій інстанції проводити розслідування воєнних злочинів, скоєних в ході конфлікту на сході України, і ініціювати судове переслідування воєнних злочинців. Більше про кампанію -- http://amnesty.org.ua/what_we_do/icc_now/

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram